Святійший Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет сьогодні тихо упокоївся у Бозі

п'ятниця, 20 березня 2026 13:45

Світла пам'ять Великій Людині

Святійшому йшов 98 рік

Мало хто прагнув Незалежності для Української Церкви так, як Філарет.

Наприкінці життя його, фактично, обманули і зрадили, але «Великий Старий» продовжив йти шляхом вірності України та повноцінної Української Помісної Церкви зі своїм Патріархом.

УПЦ КП сьогодні офіційно повідомляє:

Не стало Святійшого Патріарха Філарета

Із глибоким сумом і скорботою повідомляємо, що 20 березня 2026 року після тривалої виснажливої хвороби упокоївся у Господі Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Все своє довге і плідне життя Святійший Патріарх присвятив служінню Богу, Його святій Православній Церкві та українському народу. Невтомна праця Святійшого Патріарха, духовна мудрість і жертовна любов стали підвалинами відродження Української Православної Церкви Київського Патріархату та утвердження її незалежності.

Патріарх Філарет зробив визначний внесок у церковному і національному житті України.

Його пастирське служіння було прикладом стійкості у вірі, мужності у випробуваннях та безмежної відданості Церкві й Батьківщині.

Молитовно дякуємо Богові за дар життя Святійшого Патріарха Філарета і за все те, що він звершив для розвитку і утвердження Української Православної Церкви та на благо українського народу.

Вічна пам'ять Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету! Нехай Господь прийме його безсмертну душу у вічне блаженне Царство!

ДОВІДКОВО:

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (у миру Михайло Антонович Денисенко) народився 23 січня 1929 року у селі Благодатне Донецької області. Після закінчення духовних навчальних закладів у Москві прийняв чернечий постриг (1950) з ім’ям Філарет та присвятив своє життя служінню Православній Церкві.
У 1962 році був висвячений на єпископа Лузького, а в 1966 році призначений митрополитом Київським і Галицьким. Протягом десятиліть архіпастирського служіння владика Філарет відіграв важливу роль у збереженні церковного життя в Україні у складний період радянських гонінь на віру та Церкву. Попри тиск безбожної влади, він сприяв збереженню храмів, богослужінь, православної традиції, всіляко підтримував духовенство та вірян.
Особливе значення мало відродження чернечого життя у Києво-Печерській лаврі. У 1988 році, в час відзначення 1000-ліття Хрещення Русі-України, за сприяння митрополита Філарета було відкрито Лавру для монастирського життя та розпочато відновлення духовної традиції цієї великої святині.

У 1990 році зусиллями митрополита Філарета було здобуто широку автономію для Української Православної Церкви, що стало важливим кроком на шляху до церковної незалежності.
Після проголошення незалежності України митрополит Філарет став одним із головних ініціаторів руху за автокефалію українського православ’я.

У 1991 році Помісний Собор Української Православної Церкви ухвалив звернення до Московського патріархату з проханням про надання автокефалії Українській Церкві, однак ця ініціатива та прагнення не було почуте керівництвом РПЦ і на Предстоятеля розпочинається справжнє гоніння.

Відстоюючи право Української Церкви на незалежне існування, митрополит Філарет зазнав тяжких випробувань, неправдивих звинувачень та наклепів, що походили як із церковних, так і з політичних кіл Московського патріархату та російської політики. Попри це, він зберіг вірність своєму покликанню, залишившись непохитним у боротьбі за незалежність українського православ’я.

Епічна постать

У 1992 році була утворена Українська Православна Церква Київського Патріархату, яка стала духовним осередком українського православ’я. У 1995 році Помісний Собор обрав владику Філарета Патріархом Київським і всієї Руси-України.
Святійший Патріарх Філарет присвятив всього себе розбудові Української Церкви.

За його 30 років предстоятелства в Україні було збудовано та відновлено тисячі храмів, відкрито десятки монастирів, створено широку мережу духовних навчальних закладів — семінарій, академій та богословських інститутів. Його працею було виховано ціле покоління українського єпископату та духовенства.
Важливим напрямком його діяльності стало відродження української богословської традиції, розвиток церковної освіти та переклад Священного Писання, богослужбових книг і творів святих отців українською мовою, що сприяло укоріненню православної віри у національній культурі та духовності українського народу.
Особливою рисою служіння Святійшого Патріарха була глибока молитва, тверда віра та духовна мужність, які надихали мільйони вірян. У роки випробувань для української держави він неодноразово закликав до єдності, молитви та захисту Батьківщини. Патріарх Філарет підтримував українських військових, благословляв захисників України та сприяв духовній і матеріальній допомозі українській армії.
Святійший Патріарх Філарет залишив після себе велику духовну спадщину і назавжди увійде в історію як один із визначних ієрархів Української Православної Церкви та духовних лідерів українського народу.