Смертельно пораненого рівнянина двічі рятував один і той же хірург. З різницею у 20 років
Вперше Сергія поранили у легені, а вдруге – у серце
До Сергія Глухоцького уже прикріпилось прізвисько «Щасливчик». Чоловік має неймовірну удачу і жагу до життя. Історію розповіли журналісти видання «Вісник К».
Коли Сергія вперше дев’ятнадцять років тому ножем поранили у груди, спортсмена врятував молодий хірург.
Імені лікаря він не запам’ятав.
Нещодавно його знову підрізали, і цього разу ножем поцілили в самісіньке серце! Коли розплющив очі після операції – не повірив.
Виявилося, його доля знову опинилася в золотих руках того самого хірурга.
Допоміг старий рубець
Ігор Свєнтозельський – торакальний хірург Рівненської обласної лікарні. До нього на операційний стіл потрапляють пацієнти з найрізноманітнішими травмами грудної клітки.
Між собою хворі кажуть: руку має легку.
Але досі вдруге з ножовим пораненням ще не оперував нікого.
Та й Сергія він впізнав не одразу.
Лікар згадує, що саме мав чергування, як серед ночі швидка привезла хворого з ножовим пораненням серця.
– Хворий був при пам’яті, але свідомість уже мав загальмовану.
Тиск був 50 на 0, а це – серйозна загроза життю.
Власне, усі ножові поранення у серце без хірургічної допомоги ведуть до смерті.
Як правило, людина помирає у перші хвилини, - розповідає Ігор Свєнтозельський.
Сергія одразу перевели в операційну, де команда медиків дві години його рятувала.
– Під час операції ми побачили, що пацієнт вже був колись поранений в ту саму ділянку грудної клітини.
Це – додаткові труднощі, адже з’явилися спайки, і нам важче було добратися до серця.
Але саме це, можливо, й врятувало хворому життя, бо кров не мала місця втікати всередину, а йшла назовні, була відкрита рана, - каже лікар.
Лікар на манекені показує тонкощі операції.
Як зробили на грудях надріз, пробралися між ребрами, видалили спайки та відгорнули легені.
Розповідає, як пальцем закрив рану на серці, щоб далі не пульсувала кров, і як почали накладати шов.
Філігранна робота!
Підрізав… батюшка
Ігор Свєнтозельський зізнається, що одразу було відчуття, ніби пацієнт знайомий. Наступного дня він взяв з архіву попередню історію хвороби Сергія. Було цікаво, коли і який хірург чоловіка оперував. І прочитав там своє прізвище! Тоді поранена була легеня.
– Як сьогодні почувається хворий? – журналіст.
– Якщо чесно, він досі не оцінює свій реальний стан. Каже: «Що це за поранення, що я ногами сам спускаюся на перший поверх і на п’ятий підійматися?». І це за кілька днів після операції.
Сергій підтверджує:
– А хіба ні? Як муха вкусила, – сміється. – Я по життю живчик ще той!
Чоловік відмовляється від фото, але до деталей розповідає, що двічі пережив. Каже, у молоді роки був спортсменом – виступав за Рівне як бігун і навіть медалі отримував, був боксером, займався легкою атлетикою. Усе змінило лезо ножа, яке йому в груди встромив… батюшка.
– Він – мій знайомий. Тоді зібралася компанія, за щось посварилися, і батюшка почав бійку. Я став за хлопців заступатися, а він дістав ножа.
Справа до суду дійшла, отця десь у Дніпро запроторили в психлікарню.
Недавно він від ковіду помер. А мені знову ножа в груди всунули.
Іронія долі. Цього разу Сергій постраждав вдома. Справою займається поліція, тож деталі не розповідають.
Відомо, що в його дім серед ночі постукали й підрізали.
Потім нападник подзвонив у двері сусідам і розповів, що начебто Сергій сам себе поранив.
Але люди не повірили й швидку не викликали. Поранений сам доповз до телефону і набрав «103».
– За ці майже двадцять літ часто докучав рубець на грудях?
– Та я ніколи й не згадував, що була рана. Уже через пів року носив мішки з картоплею, – каже. – Потім влаштувався на роботу водієм.
– Тепер будете більше берегтися? – запитую.
– Ні. Буду все робити, як раніше, – відверто каже.
Хоч лікар зазначає: після такого поранення слід таки поберегтися. Бо дірка в серці – рана значно серйозніша, ніж в легенях. Про усіх, хто при таких пораненнях виживає, говорить, що вони народилися у сорочці.
Один з племінників Сергія Глухоцького – майбутній хірург. Чоловік вірить, що хлопець в майбутньому теж врятує не одне життя.
Насамкінець обов’язково просить написати, що він дуже вдячний своєму лікарю Ігорю Свєнтозельському за рятунок.
Радіо Трек: НОВИНИ
