«Рак – він, як «друга армія світу»: страшний, поки невідомий», - Осадча про власну битву з Онко

понеділок, 05 червня 2023 14:40

Сьогодні День тих, хто хворів на рак і вижив

Колаж наш: обидві світлини з групи "Афіна. Жінки проти раку" (посилання на цю групу -- в тілі статті)

Онкозахворювання стають дедалі частішими. Причини називають різні, але важливим є сам факт: багатьом людям цю важку недугу здолати таки – вдається.

Про свій досвід розповідає Яна Осадча:

Яна Осадча -- праворуч

Сьогодні #NationalCancerSurvivorsDay – День тих, хто хворів на рак і вижив, тобто таких, як я!

Під час лікування я мріяла про просте життя. Ви не повірите, але мені було дивно, що люди переймаються проблемами на роботі, суперечками з колегами, сварками з партнерами тощо.

Я дуже хотіла повернути життя, коли переживаєш, що запізнився на роботу, провтикав дедлайн або щось таке.

Ходити кудись, де тобі не болітиме, де тебе не колотимуть, не оперуватимуть, не зніматимуть шви і не робитимуть інших жорстких процедур. І не казатимуть – нуу, півроку може, хоча…

У мене була своя робота і я її виконала. Я раділа перервам, коли можна було поглянути на небо, пройтися містом і просто видихнути.

Я вижила. Але я змінилася, я раптово зрозуміла, що щастя – це дихати повітрям, працювати і жити «нудно», як усі.

А ще я зрозуміла, що не варто витрачати життя на токсичні стосунки, шукати шаленого кохання, дармових грошей, складних схем та ждати унікальної долі, перероблювати себе заради когось і грати ролі.

Зараз моя найвища цінність – це життя і можливість бачити світ, наповнювати дні радістю, хоча іноді хочеться кричати від навколишніх новин.

Бо рак не став моїм єдиним випробуванням, за ним прийшла сука-війна у кривавій косоворотці, знецінивши людське життя.

Що я хочу порадити тим, хто тільки починає боротьбу з раком і хоче почути слово «ремісія»?

Не вірте тим, хто вам скаже, що лікувати рак пізно, дорого, неможливо.

Не думайте, що ви зможете перехитрити хворобу «травами», «содою», заговорами, чисткою карми тощо. Повірте, якщо б від раку була якась чарівна пігулка, то ніхто б не ходив з побічками від хімії і без волосся

Гоніть від себе всіх, хто каже: ну раком так просто не хворіють, значить, ти сам винен, десь нагрішив.

Не впадайте у відчай, коли лікар каже, що шансів нема! Шукайте іншого лікаря, питайте другу думку, спілкуйтеся, ставте питання – дурних тут не буває.

Читайте достовірні джерела: медичні протоколи, наукові статті. Навчиться відрізняти біопсію від імуногістології, а МРТ від КТ.

Знайдіть своїх. Спільноти людей, які йдуть разом з вами шляхом боротьби з раком, вас зрозуміють, як ніхто інший. Зокрема, в групі Афіна. Жінки проти раку ви знайдете і нових друзів, і поради і допомогу.

Однак пам'ятайте – шлях у кожного свій. Хтось може вмерти, маючи першу стадію, затягнувши лікування, або отримати неправильне, а хтось буде довго та щасливо жити з 4-ю.

Не думайте, що приватні клініки та лікування за гроші, краще і якісніше, ніж у державних лікарнях. Ви не повірите, але

Програма медичних гарантій від держави працює, однак не тоді, коли ви самі несете кошти медикам, не знаєте своїх прав або мовчки даєте гроші, коли вас «просять» дати хірургу 2 тис. доларів, а анестезіологу – 1 тис.

Якщо ви відмовите, вони вас не заріжуть, і не зроблять гірше. Однак якщо ви не довіряєте їм, шукайте інших. І не бійтеся тут затягнути час: неправильний діагноз чи лікування обійдуться дорожче, а життя – ваше!

Знайте, що коли ви почуєте слово «ремісія», ви змінитеся. Ви будете зовсім не тією людиною, яка почула вперше слово «рак», або намагалася розшифрувати у виписці літери CR.

Можливо, вам доведеться втратити якийсь орган, а може й не один. А навіть якщо й ні – зміни обов’язково будуть, і у ремісії ви їх обов’язково відчуєте.

Можливо, вам захочеться переїхати, поміняти гардероб, чоловіка (жінку), роботу. А можливо, як наприклад мені, захочеться допомагати іншим пройти цей шлях.

І запам’ятаєте, рак він, як «друга армія світу», тільки коли невідомий, такий страшний. Як починаєш йому протистояти, він «здується», тільки ніяких «все пропало»!