Помиляється кожен другий: 13 слів, де апостроф — зайвий
Перевірте себе
Українська мова — одна з небагатьох, де використовується апостроф як окремий розділовий знак. Проте існує чимало слів, у яких його часто ставлять помилково «про всяк випадок». Про це пише Главред.
Хоча правила чітко визначають випадки вживання апострофа, найбільше труднощів виникає у словах зі сполуками приголосних на кшталт св-, тв-, кв-, дв-.
Важливо розуміти, що український апостроф не має нічого спільного з англійським, який позначає пропущені літери. В українській мові він вказує на роздільну вимову після губних приголосних м, в, п, б, ф перед голосними я, ю, є, ї.
Для запам’ятовування часто використовують підказку «МаВПи БуФ»: м’яч, п’ять, б’ють, жираф’ячий.
Водночас є слова, де апостроф не потрібен, хоча багато хто інтуїтивно його додає.
Причина в тому, що перед я, ю, є, ї стоїть не один приголосний, а їх поєднання, через що звук [й] не відокремлюється.
До найпоширеніших слів без апострофа належать:
- свято
- святий
- священник
- цвях
- цвіркун
- дзвякнути
- духмяний
- тьмяний
- морквяний
- буряний
- мавпячий
- рутвяний
- горохвяний
Усі вони підпадають під правило правопису: якщо перед я, ю, є, ї стоять два приголосні, апостроф не вживається. Наприклад:
- у слові «свято» перед я є сполучення «св», а не один приголосний;
- у «морквяний» — поєднання «кв»;
- у «мавпячий» перед п також є інший приголосний.
Радіо Трек: НОВИНИ
