«Першими почнуть «падати» виші»: актор і драматург про колапс в освіті

«Люди платять великі гроші, але навчання не отримують»

Фото ілюстративне

Українська освіта опинилася на межі колапсу, за чотири роки повномасштабної війни в країні так і не вироблено чіткої стратегії навчання в нових умовах. Першими можуть не витримати навантаження університети, а згодом — школи. Таку тривожну оцінку оприлюднив актор, режисер і драматург Олександр Мірошниченко (Вітер) у своєму блозі на порталі «Освіта.ua».

На думку автора, сьогодні українська система освіти тримається переважно на ентузіазмі вчителів і підтримці батьків, які розуміють складність ситуації. Однак цей ресурс поступово вичерпується.

Сьогодні і шкільна, і вища освіта з останніх сил тримаються на ентузіазмі вчителів і на підтримці батьків, які чітко усвідомлюють ситуацію.

 

Але «запас міцності» закінчується, — наголошує Мірошниченко.

«Першими почнуть «падати» виші»: чому автор прогнозує проблеми університетам

Однією з головних загроз для вищої освіти автор вважає розрив між вартістю навчання та його фактичною якістю. За його словами, університети змушені підвищувати плату за навчання, хоча студенти не завжди отримують повноцінний освітній процес.

Минулого року МОН наказово примусив виші суттєво збільшити плату за навчання. Причому самі виші здебільшого були проти цього, — стверджує він.

Мірошниченко переконаний, що ситуація може призвести до судових позовів студентів проти закладів вищої освіти через невиконання умов контрактів.

Зараз виникла ситуація, коли люди платять великі гроші, але навчання не отримують. Бо все це онлайн-навчання — це фейк. Тому будуть судові справи проти вишів. За невиконання умов контракту. Гроші беруть — навчання не організовують, — заявляє автор.

Він також зауважує, що посилання на війну не може бути універсальним виправданням проблем. На його думку, за чотири роки держава мала розробити механізми організації безпечного навчання, однак цього не сталося.

Олександр Мірошниченко

Школи теж під загрозою: вчителі не витримають нескінченного навантаження

Не менш складною автор вважає ситуацію в середній освіті. Навчання в укриттях, які не завжди пристосовані для повноцінних занять, та дистанційний формат, на його думку, не можуть безкінечно компенсувати відсутність стабільних і безпечних умов.

Героїчно навчати дітей в сховищах, не прилаштованих до цього і онлайн, реально доволі короткий термін. Далі будуть не освітні втрати (як це тактовно називають), а саме колапс освіти, — попереджає Мірошниченко.

Він наголошує, що відповідальність за нинішні труднощі не можна перекладати на вчителів, які продовжують працювати попри війну та постійні виклики.

І це не провина вчителів. Це знову ж відсутність бодай елементарного бачення стратегії існування освіти у влади, — зазначає автор.

За його словами, дедалі більше запитань виникає і в батьків, які намагаються зрозуміти, наскільки нинішній формат навчання відповідає самому поняттю якісної освіти.

«Займаємось чим завгодно»: що не так із пріоритетами МОН

Окрему критику Мірошниченко адресував Міністерству освіти і науки України. Він вважає, що замість системних рішень держава зосереджується на окремих реформах та організаційних питаннях, не пропонуючи комплексного плану функціонування освіти в умовах тривалої війни.

МОН нічого не вирішує, а лише дає рекомендації та займається всілякими іграми типу організації харчування для всіх. По суті, освітяни кинуті напризволяще, — стверджує він.

Серед питань, які, на його думку, відволікають увагу від головної проблеми, автор називає шкільне харчування, олімпіади, зміни у форматі національного мультипредметного тесту та боротьбу з використанням гаджетів.

Займаємось чим завгодно. Обідами, олімпіадами, реформами НМТ, боротьбою з гаджетами і таким іншим. Але не бачимо, що розважатись подібним можна до певної межі. Далі — катастрофа, — пише Мірошниченко.

Він також зауважує, що спроби організувати навчання в окремих містах, зокрема створення підземних шкіл у Харкові, не здатні самі по собі розв'язати проблему в масштабах усієї країни.

«Я не лякаю»: автор закликає переглянути пріоритети

На думку Мірошниченка, сподіватися на швидке поліпшення безпекової ситуації та повернення до звичного навчання було б наївно. Тому держава має виходити з реальних обставин і шукати довгострокові рішення, а не чекати, що проблеми зникнуть самі собою.

Автор наголошує: його допис — не спроба залякати суспільство, а заклик серйозно поставитися до загроз, які накопичуються в освітній системі.

Я не лякаю. Я просто закликаю тверезо оцінити ситуацію. Зрозуміти, що сьогодні є дійсно важливим, а що — другорядним, — підсумовує він.

І додає, що навіть неприємну реальність не можна ігнорувати.

Поки освітяни, батьки та учні пристосовуються до умов війни, ключовим питанням залишається те, чи зможе держава запропонувати систему рішень, яка забезпечить не просто формальне продовження навчання, а й доступ дітей та молоді до якісної освіти. Адже наслідки освітньої кризи можуть позначитися не лише на нинішніх школярах і студентах, а й на майбутньому країни.

Раніше на цю тему ми писали: 

Знаменитий батько порівняв навчання в коледжі з «просиджуванням штанів» у 10 класі

 

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram · Twitter · Facebook.
Viber: 063-734-106-4

Оксана Герасимчук

Відкрити плей-лист

Біля Луцького кільця знайшли ключі від Renault Scenic

Біля Луцького кільця, неподалік магазину «Базилік», знайшли ключі від автомобіля Renault Scenic. Власника або того, хто знає господаря, просять відгукнутися. Звертатися: Володимир — 098 563 54 31 .

Знайдено ІНОЗЕМНІ документи на авто

098 926 27 84 - Любов

Загублено документи

Загублено гаманець із документами. Усередині — пенсійне посвідчення, картка «Рівнянина» та банківські картки на ім’я Соловей Олександр Миколайович. Документи втрачені 23 червня. Якщо хтось знайшов або має будь-яку інформацію щодо його місцезнаходження, телефонуйте за номером: 050-43-50-103  

Більше оголошень