П'ять наукових фактів про брехню, у які важко повірити
Коли ми навчилися брехати, і чому це стає дедалі легше
1. Діти починають брехати вже у 2–3 роки
Перші спроби обману з'являються ще в дошкільному віці. В експерименті з дітьми 2–3 років, яким запропонували не підглядати за іграшкою, більшість трирічних уже брехали про свій вчинок. Однак підтримувати брехню вони ще не вміли — швидко розкривали правду.
Розвиток здатності до обману пов’язаний із формуванням виконавчих функцій мозку: придушення правдивої відповіді, створення альтернативи та її утримання в пам’яті. Особливо швидко навчаються брехати діти з розвиненою теорією свідомості — ті, хто розуміє, що інші не знають їхніх думок.
До 4 років діти вже усвідомлюють, що інша людина може не знати правди, а до 7–8 років здатні підтримувати складні «легенди» без суперечностей.
2. Чоловіки брешуть частіше, жінки — рідше і неохоче
Хоча брехня не має статі, чоловіки частіше використовують обман, переважно заради вигоди. Їхня впевненість у власній переконливості вища, ніж у жінок. Жінки ж схильні до сумнівів у своїх здібностях до обману і менше ризикують.
Цікаво, що чоловіки частіше піддаються самообману, перебільшуючи свої досягнення. Це пов’язано з вищим рівнем нарцисизму, який частіше зустрічається серед чоловіків. Жінки ж зазвичай більш критичні до себе.
Однак ці відмінності — статистичні, а не універсальні, і кожна особистість унікальна.
3. Брехати стає легше з досвідом
Початкова брехня викликає фізичний дискомфорт: серцебиття, напруження, страх. Але з часом мозок адаптується — знижується активність амигдали, що відповідає за емоційні реакції.
Це явище пояснюється нейропластичністю: що більше людина бреше, то природніше це відбувається. Але й чесність також можна натренувати — дослідження показали, що свідоме дотримання правди веде до кращих стосунків і меншої кількості конфліктів.
4. Негативні емоції складніше зімітувати, ніж позитивні
Фальшиву усмішку зобразити легко, а от печаль чи страх — значно важче. Це пов’язано з тим, що м’язи для вираження негативних емоцій складніше контролювати.
У дослідах люди, які намагались удавати горе або страх, часто видавали себе мікровиразами — наприклад, несвідомим підняттям кутиків рота. Аналіз відео звернень родичів зниклих людей (деякі з яких виявилися винними) підтвердив: навіть на межі викриття емоції складно підробити переконливо.
5. Детектор брехні можна обманути
Поліграф не визначає брехню напряму — він лише реєструє фізіологічні зміни: пульс, дихання, пітливість. Ці показники можуть коливатись і від хвилювання.
Люди можуть навмисно змінювати реакції на контрольні запитання (наприклад, напружуючи м’язи), щоб відповіді на основні питання здавались «чистими». Саме тому поліграф не визнається надійним доказом у більшості судів світу, хоча досі використовується у спецслужбах.
Радіо Трек: НОВИНИ
