Освіта одна, робота інша: чому українці переважно працюють нижче своєї кваліфікації
Розуміють це, і все одно погоджуються
Мільйони українців, які виїхали до Європи через війну, вже знайшли роботу. Проте для багатьох це не ті посади, які вони мали вдома. Лікарі стають доглядальниками, інженери — працівниками складів, викладачі — помічниками в сервісі. Це не поодинокі випадки, а масова тенденція, яку підтверджують міжнародні дослідження, пише судово-юридична газета.
За даними опитувань під егідою ООН, працевлаштовані близько 57% українських біженців віком 20–64 роки в Європі. У цей показник входять і самозайняті, і ті, хто працює неофіційно. Водночас це на понад 20 відсоткових пунктів менше, ніж рівень зайнятості серед місцевого населення.
Де українці знаходять роботу частіше, а де — складніше
Ситуація суттєво різниться залежно від країни перебування.
Вищі показники зайнятості українців фіксують у державах, ближчих до України географічно та культурно. Серед лідерів:
-
Естонія
-
Угорщина
-
Велика Британія
-
Польща
Нижчий рівень працевлаштування спостерігається у країнах Західної та Північної Європи, зокрема у Швейцарії, Норвегії, Німеччині та Данії. Там ринки праці більш зарегульовані, а вимоги до мови й підтвердження дипломів — суворіші.
Чому люди з дипломами працюють на простих роботах
Головна проблема — невідповідність між освітою та реально доступними вакансіями.
Серед українців із вищою освітою значна частина змушена працювати на низькокваліфікованих посадах. Серед місцевих жителів із дипломами така ситуація трапляється значно рідше. Причини системні:
Основні бар’єри
-
Невизнання дипломів або складна й довга процедура підтвердження кваліфікації
-
Мовний бар’єр — без знання професійної лексики важко працювати за спеціальністю
-
Відсутність місцевого досвіду роботи
-
Терміновий пошук доходу — людям потрібні гроші одразу, тому вони погоджуються на будь-яку роботу
У результаті людина з високою кваліфікацією часто обирає фізичну або сервісну працю, бо це швидший спосіб заробити, ніж роками проходити нострифікацію документів.
Як це впливає на доходи
Через роботу нижче кваліфікації українці за кордоном у середньому заробляють суттєво менше, ніж могли б за своїм фахом. Різниця в оплаті праці між біженцями та місцевими працівниками значною мірою пояснюється саме тим, що люди з дипломами виконують роботу, яка не потребує вищої освіти.
Також поширена неповна зайнятість — тимчасові контракти, погодинна робота, сезонні підробітки.
Соціальні фактори, які заважають працювати
На можливість знайти роботу впливають не лише диплом і мова.
Менше шансів на працевлаштування мають:
-
люди віком 50+
-
батьки маленьких дітей, особливо матері
-
ті, хто потребує гнучкого графіка через догляд за родиною
Натомість краще працевлаштовуються ті, хто:
-
володіє мовою країни перебування
-
має професійно-технічну освіту (робітничі спеціальності часто потрібні)
-
живе сам або без малих дітей
Мова — ключ до кращої роботи
Знання місцевої мови суттєво підвищує шанси знайти роботу — і не просто будь-яку, а ближчу до своєї спеціальності. Навіть базовий рівень допомагає пройти співбесіду, зрозуміти вимоги роботодавця й адаптуватися в колективі.
Саме тому мовні курси залишаються одним із найефективніших інструментів інтеграції.
Чи унікальна ця ситуація для українців?
Подібна проблема характерна для більшості хвиль вимушеної міграції у світі. Люди, які швидко залишають країну через війну чи кризу, майже завжди спочатку працюють нижче своєї кваліфікації. Це пов’язано з мовою, документами та необхідністю негайного заробітку.
Водночас українці вирізняються відносно високим рівнем освіти та швидким виходом на ринок праці порівняно з багатьма іншими групами біженців у різні роки. Тобто проблема «роботи не за фахом» є типовою для вимушеної міграції загалом, а не ознакою слабкої підготовки саме українців.
Чому країнам вигідно допомагати з інтеграцією
Економісти зазначають: якщо біженці зможуть працювати відповідно до своєї освіти й досвіду, це вигідно і приймаючим державам. Краще використання кваліфікації означає вищу продуктивність, податки та внесок у розвиток економіки.
Тож спрощення визнання дипломів, доступ до мовних курсів і програм перекваліфікації — це інвестиція не лише в людей, а й у зростання економіки країн, що їх прийняли.
Українці за кордоном працюють — але часто не там, де дозволяє їхній досвід і освіта. Причина не у відсутності професіоналізму, а у бар’єрах: мова, документи, правила ринку праці та життєві обставини. З часом і за умови підтримки дедалі більше людей зможуть повернутися до роботи за фахом, а поки що для багатьох головне — стабільний дохід і безпека родини.
Радіо Трек: НОВИНИ
