Оксамитовий сезон-2018 у Затоці: враження рівнянки (ФОТО)
Про п'ять днів вересня у селищі на Одещині
Як добратися
Більшість рівненських турфірм у вересні припиняють возити організовано автобусами на відпочинок на південь України. Тому довелося шукати інші шляхи добирання до місця відпочинку.
На сайті blablacar, який пропонує доїзд попутно, були пропозиції за 500-600 грн з людини довезти до Одеси, а вже звідти орієнтовно за 50 грн - до Затоки.
Але дешевше було їхати поїздом.
З Рівного до Одеси квиток у купейному вагоні коштував 237 грн 63 коп. Це з постільною білизною та чаєм або кавою на додачу.
Щоправда, у вересні ще, як і влітку, купити квитки до Одеси майже неможливо.
До речі, поїздом їхати не тільки дешевше, а й зручніше. Бо в дорозі ти проводиш одну ніч. Виїзд о 21.40 год, а до Одеси поїзд прибуває наступного дня о 10.25 год.
З Одеси до Затоки можна добиратися електричкою. Вартість проїзду у ній - якісь 17 грн. Але оскільки з моменту прибуття поїзда з Рівного і до електрички багато часу, вирішили добиратися маршруткою. Вони їздять з автостанції поруч із залізничним вокзалом через кожні 20 хвилин. У дорозі - близько 1,5 години. Вартість 50 грн.
Житло
Ті, хто пам'ятають Затоку ще кілька років тому, де було всього два-три магазини, нині її не впізнають. Бо селище стало справжнім курортом з розвиненою інфраструктурою, безліччю кафе, ресторанів, розваг, торгових точок тощо.
На Затоківській автостанції нас зустріли чималою кількістю оголошень із пропозиціями житла. Тож було з чого обирати. Але ми їхали за попередньою домовленістю і рекомендаціями друзів у конкретне місце відпочинку.
Воно приємно здивувало. Бо за кількістю зелені і чистотою нагадало невеличкі готелі у Туреччині чи Болгарії.
У кімнаті, яку власниця назвала "напівлюкс", було все необхідне для проживання (телевізор, кондиціонер, посуд, шафа, столик, холодильник). Лише душ був на вулиці у дворі. Але оскільки душових кабінок було чимало, це не створювало черг, тому проблеми не становило.
Вартість "напівлюксу" за добу - 350 грн (у сезон, розповідали нам, ціна була вдвічі і навіть втричі більшою).
Власниця дозволила користуватися кухнею, де ми готували їжу. Поруч був зал для прийому їжі зі столиками і телевізором . У ньому стояло кілька тренажерів, якими можна було користуватися. Також у дворі була альтанка з гойдалками, де проводили час діти. Були на території і мангали для приготування шашликів.
Пляж
Море від нашого місця проживання було за 10 хвилин ходьби. Вода у ньому була чиста і тепла навіть у дощ. Пляж, на диво, був теж чистим. Лише подекуди на ньому валялися недопалки.
Пляж облаштований кабінками для перевдягання.
Біля нього - чимало смітників, причому для роздільного збору сміття.
Туалет на пляжі не працював. Але недалеко від пляжу була і вбиральня, в яку можна було сходити за 5 грн.
Один з громадських туалетів здивував і розсмішив назвою - "Вечный зов".
Куди піти і на що подивитися
Оскільки погода у вересні не радувала - з п'яти днів відпочинку три були з дощем і прохолодою - доводилося шукати розваги поза пляжем. У Затоці - довга Набережна, на якій безліч кафе, ресторанів, торгових точок, дискотек. Щоправда, наприкінці сезону вже не всі з них працювали.
Є місця для розваг дітей, атракціони, в тому числі величезне чортове колесо.
Є у селищі дві церкви. Одна - Святого Володимира - недалеко від пляжу. Біля неї - скульптура князя Володимира.
Недалеко від селищної ради - сквер зі скульптурами левів на вході. У ньому - красивий фонтан, біля нього - крісла зі спинками у формі сердець. Тут цікаво робити селфі.
Окрім Чорного моря, у Затоці ще є лиман. У ньому рибалки ловили рибу.
Що здивувало
Прогулюючись пляжем, натрапили на готель з чималим басейном, як за кордоном. Біля басейну не забороняли фотографуватися. При готелі ресторан - із захмарними цінами. У цьому готелі покоївкою працювала рівнянка, з якою ми познайомилися пізніше.
Вона сюди приїхала на заробітки на все літо. Бо тут, пояснила, їй платять більше, ніж у Рівному.
Розповідала, що номер в готелі, у якому вона працює, коштує за добу 1800 грн, а в сезон - 2500. За її словами, у такому номері якось навіть зупинялися мешканці Рівного, зокрема з Царського села.
А ще у Затоці є база відпочинку "Рівненчанка", власником якої є рівнянин.
У Затоці майже ніде не зустрінеш написів українською мовою. Це засмучувало. Але
те, що затоківці, коли ми зверталися до них українською, відповідали нею ж - радувало.
Взагалі складалося враження, що мешканці селища - дуже привітні у ставленні до туристів. Особливо, коли зустрічали тебе на ось такому авто:
[media=126147]
Радіо Трек: НОВИНИ
