Масового знесення«хрущовок» в Україні не буде. Уряд визначив новий план
Це стосується й мешканців іншої доволі старої забудови
Більшість українських міст усе ще живе у спадщині радянського будівництва — так званих «хрущовках». Ці будинки зводилися у 60–70-х роках як тимчасове житло на 25–30 років, але й досі залишаються домівкою для сотень тисяч людей, пише zaxid.net.
Тепер держава планує нарешті вирішити, що робити із застарілим житловим фондом.
Чому «хрущовки» стають небезпечними
Як пояснює голова парламентського комітету з питань регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, більшість таких будівель уже перевищили свій термін експлуатації на кілька десятиліть.
«Бетон втрачає міцність, арматура кородує, стики між панелями розгерметизовуються. Це призводить до тріщин, просідання ґрунту і навіть аварійного стану», — зазначає депутатка.
Окрім фізичного зносу, «хрущовки» не відповідають сучасним вимогам енергоефективності, пожежної безпеки та комфорту проживання.
Фактично, мешканці таких будинків витрачають удвічі більше енергії на опалення, ніж мешканці новобудов, а утеплення фасадів чи заміна мереж — часто марна справа через загальну зношеність конструкцій.
Що пропонує парламент
Попри численні чутки, масового знесення «хрущовок» не планується. За словами Олени Шуляк, у період війни це було б економічно та соціально недоцільно.
Замість цього держава готує програму реновації — поступового оновлення застарілого житла без виселення мешканців.
Йдеться про:
-
термомодернізацію — утеплення будівель і заміну інженерних мереж;
-
перепланування квартир для підвищення функціональності;
-
надбудову поверхів у разі технічної можливості;
-
оновлення фасадів і доброустрій прибудинкових територій.
Такий підхід дозволить продовжити життя будинкам на 20–30 років і зберегти соціальну стабільність у районах, де мешкає найбільше людей літнього віку.
Законопроєкт №6458: комплексна реконструкція замість знесення
Ще у 2022 році Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №6458 про комплексну реконструкцію кварталів.
Документ передбачає не лише оновлення самих будинків, а й модернізацію інфраструктури навколо — доріг, шкіл, дитячих садків, інженерних мереж.
Знесення буде можливим лише у виняткових випадках — після технічного обстеження, енергоаудиту та економічного аналізу, якщо ремонт виявиться недоцільним.
«Поширені розмови про “силове виселення” — міф. Згідно з міжнародною практикою, будь-яка реновація можлива лише за згоди щонайменше 75% мешканців», — наголошує Шуляк.
Наразі законопроєкт готується до другого читання. Його фінальна редакція має врахувати виклики воєнного часу — зокрема, необхідність відновлення пошкодженого житла та створення умов для повернення внутрішньо переміщених осіб.
Що це означає для мешканців
-
Ніхто не виселятиме силоміць. Будь-які рішення прийматимуться за участю співвласників.
-
Реновація, а не знесення. Основний акцент — на модернізації, енергоефективності та комфорті.
-
Прозорість процесів. Передбачено технічні обстеження, консультації з мешканцями та поетапне фінансування.
Погляд у майбутнє
Реновація «хрущовок» може стати одним із наймасштабніших житлових проєктів в історії України. Вона дає шанс перетворити застарілі квартали на сучасні, безпечні та енергоощадні простори без втрати соціальних зв’язків.
Якщо реформа запрацює, українські міста зможуть оновлюватися не шляхом руйнування, а шляхом розумної трансформації — із повагою до людей, які там живуть.
Радіо Трек: НОВИНИ
