Луцьке видання фотографувало дупи та розставлені ноги легкоатлеток під час змагань

п'ятниця, 25 червня 2021 20:12

Це типу «неймовірні» польоти

У Луцьку відбувся Чемпіонат України з легкої атлетики.

Перемогла на ньому одна з найвідоміших легкоатлеток Марина Бех-Романчук, повідомляє видання «Волинські новини».

Ну от нормальна фотка ж.

Але стаття не про це.

Видання - видає:

«Одним із найзахопливіших видовищ цього дня стали стрибки у довжину серед жінок».

Наче нормальне фото стрибка, але уже відчувається певна бентега.

То ж до вашої уваги пропонують фото «неймовірних стрибків красунь-легкоатлеток».

Спорт це взагалі видовище захопливе, і безумовно, спортсменки, які стрибають – це класне видовище. Що вже гріха таїти, чоловікам на це дивитися приємно. Це, так би мовити, «хавається». Хоча до спорту стосунку немає.

Однак «фото неймовірних польотів» мрякнуть на фоні приземлень у досить незграбних позах.

Ілюстрацією до статті автор обрав розставлені ноги спортсменки під час не надто естетичного приземлення.

Навіть з точки зору еротики, це дивно. Мабуть, в публікації хотіли показати естетику жіночого тіла, а саме задньої чи міжстегнової частини. Ось власне:

Це фото обрали ілюстрацією до статті. Навіть обличчя видно.

Фотограф вирішив не зупинятися й зняв з іншого ракурса.

Тут спортсменка більше нагадує солдата, який плазом із невидимою гранатою в руках підкрадається до ворожого взводу. Але зад видно і ок.

А навіщо тут лице, взагалі? Усе що треба й так видно :)

Цнотливо сиплеться пісок

Марина Бех-Романчук після стрибка. Підійшло б для сімейного архіву Романчуків, але ж ні

Тренуєшся тижнями, переживаєш, стрибаєш, сумуєш, що не зайняла перше місце. А в статті обрали фото, де тобі наче ногу звело на дивані. Ну або, де ти ноги якнайширше розставила.

Коментар Кучми до фото вище. Розбавили цей потік "неймовірних красунь" Леонідом Даниловичем, аби трохи понизити спеку.

Просто 5 фото одних і тих же розставлених ніг. Не хотілося б так називати спортсменку, але, при всій повазі, обличчя ми її так і не бачили :(. Та й навіщо, здавалося б?