Історичні садиби Рівненщини (ФОТО)
Садиба Ходкевичів
м. Млинів, вул.Івана Франка 1б
З 1566 року містечко Млинів належало родині Ходкевичів. Саме на берегах річки Ікви господарі містечка у 1780 році почали будувати садибу.
Садиба Ходкевичів – це великий палацовий комплекс. Для будівництва родового гнізда Ходкевичі спеціально запросили Єфраїма Шредера, придворного архітектора польського короля.
Поруч із садибою зберігся старовинний парк, який розбив ірландець Діонісій Макклер. У 1768 році Ян-Микола Ходкевич власним коштом будує у Млинові костел, який став родинною усипальницею.
Садиба Ходкевичів відома дивними речами, які тут відбуваються. Саме через містику садиба Ходкевичів довго лишалась недобудованою.
У 1793 році Людвіка Ходкевич сиділа за столом у власному домі. Раптом всюди самі по собі почали відчинятись та грюкати двері. На той момент у домі знаходилась лише одна власниця. Жінка пройшлася порожніми кімнатами, аж у останній вона побачила привид своєї доньки Розалії.
Графиня на деякий час остовпіла, але коли почала кликати слуг, привид розтанув у повітрі. Через деякий час з Парижу, де жила її донька, прийшла звістка, що 26-річну Розалію стратили на гільйотині. Подейкують, що привид з'явився у той самий день та час, коли відбулась страта.
Не закінчивши будівництво садиби, Людвіка Ходкевич тікає до свого маєтку у Чорнобилі.
Повністю завершити зведення маєтку вдалось Олександру Ходкевичу у 1815 році. Аби вберегти родинний костел, Ходкевич особисто звертався до російського імператора Олександра І, обіцяючи йому побудувати у місті православну церкву. У 1840 церкву освятили на честь Олександра Невського, пізніше храм перейменували на честь Покрови.
У 1915 році садиба Ходкевичів у Млинові була пошкоджена, адже через місто проходила лінія фронту. Наприкінці 20-х років власник маєтку перевіз залишки садибного архіву до Кракова та Львова.
Частину майна Ходкевичів після Другої світової війни передали до львівських музеїв. З 1977 року у малому палаці розташований Млинівський краєзнавчий музей.
Садиба Валевських
смт Гоща, вул.Садова,5
Вперше про місцевість, де зараз розташований райцентр Гоща в Рівненській області, згадується в літописах ще в 1152 році. Однією з архітектурних пам`яток, розташованих на цій землі, є садиба Валевських.
Поміщики Валевські організували у Гощі велике тваринницьке господарство. Кількість поголів`я худоби, на ті часи, було величезним: більше 3 тисяч овець, 4 тисячі коней, і найбільше в окрузі стадо корів швейцарської породи. До початку 1861 року був закінчено будівництво шкіряного заводу.
Палац поміщиків Валевських, яким з 1840-х років належав маєток в Гощі, побудований в стилі шале - альпійського будиночка з фахверковим фасадом і мансардним поверхом. Сама будівля знаходиться на території найбільшого в області периферійного парку англійського планування площею близько 7 га.
На жаль, незважаючи на те, що такий тип садибної споруди на території України зустрічається вкрай рідко, і парк, і саме шале давно занепали і заросли чагарником.
Раніше у садибі Валевських розташовувалася бібліотека. Потім у ній почали ремонт даху. І ось уже близько десятка років її ніяк не використовують. Вона – в аварійному занедбаному стані.
Садиба Красицького
смт Володимирець
Побудований у18 столітті величний двоповерховий будинок з колонадою біля парадного входу колись належав родині графа Ф. Красицького, спадкоємця роду герба Рогаля. Будівля мала багате зовнішнє оздоблення фасаду, виконане в стилі ампір.
Під час правління польської влади на землях містечка Володимирець тут розташовувалося управління справами сільськогосподарської галузі, місцевого та Городецького спиртзаводів.
До Другої світової війни в будівлі розташовувалися різні адміністративні установи, які були закриті ще до початку бойових дій. Будівля вціліла під час пожеж війни і після неї в ньому розташовувався дитячий будинок.
На початку 60-х років палац був відданий під управління місцевого колгоспу. Сьогодні будівля знаходиться в занепаді і повільно руйнується, капітальний ремонт у стінах палацу не проводився понад півстоліття, тому історичний пам`ятник архітектури потребує відновлення.
Садиба Малинських
с. Зірне, Березнівський район
У середині 19 століття Зірне переходить у спадок від одного із найбільших землевласників Волині Михайла Коржанівського до Михайла Малинського, який був одружений на його родичці. Вже у 70-х роках 19 століття Малинський вирішує збудувати у Зірному власний маєток.
Місце для будівництва обрали не найкраще: заболочена місцевість в урочищі Гало, надмірна вологість. За переказами, будівельні матеріали завозили до Зірного з-за кордону, а місцеві жителі власноруч копали осушувальні канали, залишки яких й досі можна побачити у селі.
Садиба Малинських побудована із коркового дерева у стилі модерн. Краса маєтку вражала: усі його 44 кімнати були прикрашені величезними дзеркалами, кришталевими люстрами, картинами, на підлозі лежав паркет.
Наприкінці 19 століття біля маєтку заклали парк площею 17 гектарів. Нащадок Малинського Емануель Малинський заповів маєток дитячим притулкам Польщі. У 1939 році до Зірного приїздять черниці, аби організувати у садибі притулок для сиріт.
Закінчити цей задум завадила Друга світова війна. З приходом Червоної армії 17 вересня 1939 черниці виїхали до Польщі. Нині у садибі Малинських працює протитуберкульозний диспансер.
Джерело: ua.igotoworld.com
Радіо Трек: НОВИНИ
