Європа без «власних квадратів»: чому люди масово обирають оренду замість власного житла
Чи повториться цей тренд в Україні?
У Європі поступово змінюється ставлення до власного житла. Те, що десятиліттями вважалося символом стабільності та успіху, більше не є безумовною метою для мільйонів людей. Все більше європейців свідомо обирають оренду замість купівлі нерухомості, пише finance.ua.
Про це свідчить дослідження агентства нерухомості Re/Max Europe, на яке посилається Euronews.
Власників стає менше: що показують цифри
За даними дослідження, майже в половині опитаних країн рівень володіння житлом знижується.
Скорочення частки власників зафіксовано:
-
на 2% — у Великій Британії, Франції, Німеччині, Румунії та Чехії;
-
на 3% — у Хорватії та Угорщині;
-
на 1% — у Греції;
-
на 9% — у Туреччині.
Водночас у деяких державах оренда вже фактично домінує. Частка орендарів становить:
-
63% — у Німеччині;
-
62% — у Швейцарії;
-
48% — в Австрії.
Помітні показники оренди також в Іспанії (25%), Франції (36%) та Великій Британії (27%).
У чому феномен: чому люди не поспішають купувати
Фінансовий фактор залишається важливим, але не єдиним. Дослідження показує, що мотивація значно глибша.
Серед тих, хто не планує купувати житло:
-
53% задоволені своїми поточними умовами проживання;
-
21% не хочуть брати на себе довгострокові фінансові зобов’язання;
-
19% вважають купівлю занадто дорогою через високі початкові витрати.
У низці країн — зокрема у Великій Британії, Бельгії та Іспанії — податки та реєстраційні збори можуть становити від 6% до понад 8% вартості житла. Це суттєво підвищує бар’єр входу на ринок.
Нові пріоритети: мобільність важливіша за власність
Для частини європейців оренда — не вимушений крок, а стратегічний вибір.
16% респондентів пояснили своє рішення бажанням зберігати мобільність. У Мальті цей показник сягає 50%, у Фінляндії — 33%.
Сучасний ринок праці передбачає часті зміни роботи, переїзди між містами та країнами. У такій реальності іпотека на 20–30 років виглядає як обмеження свободи.
Парадокс малих міст
Найменше зацікавлені в купівлі житла мешканці невеликих міст із населенням до 10 тисяч осіб — 17% із них не планують ставати власниками.
Серед жителів великих міст таких 12%, у сільській місцевості — 14%.
При цьому:
-
49% міських жителів, які не планують купівлю, задоволені поточними умовами;
-
52% мешканців сіл також не бачать потреби змінювати формат проживання.
Це свідчить про зміну світогляду: стабільність дедалі частіше асоціюється не з володінням, а з комфортом і гнучкістю.
Скільки потрібно накопичувати на перший внесок
Ще один вагомий фактор — складність накопичення стартового капіталу.
У середньому по Європі потрібно 7,3 року, щоб зібрати кошти на перший внесок. У Німеччині цей термін сягає 10 років.
26% європейців отримали фінансову допомогу від родини для придбання першого житла.
У Греції — 38%, у Литві — 36%. У Фінляндії та Нідерландах — по 12%.
В Іспанії, Італії, Франції, Німеччині та Великій Британії частка тих, хто покладається на родинну підтримку, коливається в межах 20–26%.
Фактично без допомоги сім’ї купівля житла для багатьох стає значно складнішою.
Чи можливий такий сценарій в Україні
В Україні традиційно домінує модель «власне житло — обов’язкова мета». Проте економічні реалії поступово змінюють ситуацію.
За опитуваннями, понад половина українців планують придбати квартиру у 2026 році або впродовж найближчих п’яти років. Близько третини розраховують на державні програми підтримки.
Однак фінансова картина складна.
За умови доходу 40–50 тисяч гривень на місяць можна відкладати до 10 тисяч гривень. Але середня зарплата в Україні станом на листопад 2025 року становить трохи понад 27 тисяч гривень. Реальні доходи багатьох громадян нижчі.
За таких умов накопичення на перший внесок може тривати роками.
Чи зміниться українська модель
Європейський досвід показує: зменшення частки власників — це не лише економічний, а й культурний зсув. Люди переосмислюють поняття стабільності.
В Україні поки що сильна традиція прагнення до власної нерухомості. Проте зростання вартості житла, нестабільність доходів і потреба в мобільності можуть поступово змінити пріоритети.
Якщо орендний ринок стане більш захищеним і прозорим, а права орендарів — гарантованими, частина українців також може свідомо обирати оренду як довгострокову модель життя.
Європа демонструє нову тенденцію: власність перестає бути безумовною цінністю. Для дедалі більшої кількості людей важливішими стають свобода, гнучкість і відсутність багаторічних фінансових зобов’язань.
Чи повторить Україна цей шлях — залежить від економічних умов, розвитку іпотечних програм і того, як змінюватиметься саме уявлення про успішне життя.
Радіо Трек: НОВИНИ
