Хрест Папи, або Як знайти дорогу на Голгофу. Думка рівнян про «примирення»
Не всі українці приймають ідеї Папи Римського про примирення
У Страсну п'ятницю в Римі під час ходи Хресною дорогою, на одній з ділянок маршруту хрест тримали українка і росіянка. Так за задумом Риму показали символічне «примирення» двох народів під час війни без каяття агресора. Сценарій Via Crucis схвалив Папа Римський.
Хрест несли українка Ірина та росіянка Альбіна. Вони працюють у Римі в хоспісі. Тож саме дві медсестри під час інсценізації Хресної дороги несли разом хрест біля Колізею.
Українці назвали це неприпустимою демонстрацією «примирення гвалтівника і жертви» без каяття російської сторони.
Рівняни теж висловили своє обурення. Зокрема співачка, художниця й громадська діячка Анжеліка Рудницька, вважає таких «голубів миру» підступними:
Хай буде, щоб пам‘ятати, як Папа Римський тримав іржаві цвяхи для наших ран, коли Україна несла свій хрест на Голгофу.
Що не кажіть, а голубимиру - небезпечні істоти. З виду ніби симпатичні, солодкоусті, говорять про такий бажаний мир, але не здатні відрізнити добро від зла, світло від темряви. І хоча у глобальному сенсі одне без одного існувати не може, але для кожного наступає момент, коли він має визначитися, на якому боці він зараз. І нейтральної позиції тут бути не може, бо це вже зухвалість з претензією на роль Абсолюта…
52 день українського героїзму і нескореності. І нехай папи не розуміють простих істин. З нами - Бог. То хто проти нас?
Зреагувала на рішення щодо ходи й відома у Рівному радіоведуча, речниця патрульної поліції Оксана Юрченко:
Мені гірко і сумно, від того що Папа вирішив «примирити» два народи чи, як це назвати, доручивши нести Хрест на одній зі Стацій двом представницям (заробітчанкам, правда кажучи) України та росії. Мені це неприйнятно і незрозуміло.
Я маленька людина, яка нічого не вирішує в цьому світі, мені важко осягнути цей глобальний задум, але як греко-католичка в поколіннях і я маю право висловитись.
Моя Церква — мучениця, я хрещена в глибокому підпіллі священником, який ризикував життям, охрещуючи мене, моя бабуся голодувала і ночувала під церквою в 90-му в мальовничій Жовкві. Я завжди пишалась належністю до Церкви, яка нічим себе не заплямувала. І за багато років не пропустила жодної важливої Літургії без поважної причини.
Але сьогодні я не дивитимусь Хресну дорогу, бо і Українські католицькі медіа не транслюватимуть цьогорічної Хресної дороги з Ватикану.
Патріарх УГКЦ Святослав, коментуючи сценарій Хресної дороги, зауважив, що такого типу жести, які пропонують у Ватикані, в принципі неможливі. «Спершу потрібно припинити нас вбивати, а тоді можна говорити про наступні кроки. Щоби миритися, треба бути принаймні живим».
Ми живемо в унікальний час, який знімає маски. Час, який показує хто є хто. І я продовжую вірити в перемогу добра над злом. І не може бути ніяких напівтонів, перемир'їв, неоднозначностей.
Так-так, ні-ні. Все інше — від лукавого.
Все що я прошу в Бога останнім часом — це сил і миру моїй Україні.
Мені здається ще ніколи Україна не була з Ним настільки близька.
«Воскресне Бог — Воскресне Україна!» цього року слова ці набули особливого значення. Продовжую вірити, що так і буде!
Бо інакше, який в усьому цьому сенс. Який... ?
Радіо Трек: НОВИНИ
