«Доведеться повертатися туди, де нас цінують», - українські біженці про пошуки роботи у Британії
Попри роки успішної професійної кар’єри знайти роботу за фахом багатьом не вдається
47% біженців з України – люди з університетською освітою. 90% з них виїхали з України з дітьми, - наводить статистику видання The New York Times, що розповідає про долі трьох вимушених втікачів від війни, які опинилися у Великій Британії.
Усі троє – фахові медики, яким доводиться прибирати та мити посуд.
Один із них - хірург з Харкова Самар аль-Шейх.
У 16-річному віці чоловік покинув Іран, прибув в Україну та здобув професію хірурга-травматолога. Сотні мешканців Харкова знають його в обличчя, він провів безліч операцій, рятуючи життя людям, але тут, в Британії, виявився непотрібним нікому.
Щоб хоч якось вижити, аль-Шейх працював вантажником у супермаркеті Лондона.
Коли доводиться втрачати двічі, не кожен із цим впорається. Але я не хотів, щоб моя сім'я бачила те, що довелося побачити мені в Іраку, - розповідає аль-Шейх.
Якщо нічого не вийде, нам доведеться повертатися туди, де нас цінують, - каже хірург з Харкова, який не зміг знайти роботу за спеціальністю.
Чоловік пояснив, що спершу не мав наміру покидати Україну, але наполягла дружина, яка попросила подумати про 8-річну доньку. Тут, у Британії, жінка випікає булочки, щоб хоч якось звести кінці з кінцями.
Самар аль-Шейх розповідає, що все, що йому запропонували у Лондоні - працювати прибиральником у лікарні. Він спершу сприйняв цю пропозицію як жарт, адже брак медичного персоналу та лікарів у Британії колосальний.
Втомилася бути сильною
Схожа історія сталася і з кардіологом Світланою Садовою. Вона - професійний лікар в Україні, яка 20 років працює з дітьми з Чорнобиля. У Британії, щоб прогодувати двох 16-ріних близнюків, вона змушена мити посуд на околицях Лондона за мізерну оплату.
Жінка досі не може змиритися з тим, що життя поставило її у такі скрутні умови.
У мене було гарне життя в Україні. Якби мені не потрібно було б піклуватися про дітей, я б уже повернулася назад, - каже Світлана.
За словами жінки, грошей ледь вистачає, щоб прогодувати сім'ю. Через те, що робота на околицях міста, Світлана змушена йти у темряві декілька кілометрів, бо дозволити таксі вона собі не може, а з громадським транспортом є проблеми.
Жінка зізнається, що втомилась жити у таких умовах, їй складно залишатися сильною, бо майже рік вона розсилає свої резюме у лікарні Британії, але досі ніхто не відгукнувся.
Деякі люди кажуть мені, що я сильна, але я втомилася бути сильною, - каже Світлана.
Навіщо я стільки вчилась...
24-річна Діана Бєляєва теж виїхала з України через війну – зараз мешкає у Шотландії.
Діана пропрацювала у Національному університеті ім. О.О. Богомольця вісім років поспіль. Завершальні іспити складала дистанційно та успішно з ними впоралася. Втім реальність жорстока: роботу дівчина знайти не може. Все, що їй «світить» - бути асистентом медпрацівників, що по суті означає прибирання.
Діана зізналася, що думки повернутися відвідують її щодня. Проте поки вона не втрачає надію, що все ж віднайде роботу за фахом.
Радіо Трек: НОВИНИ
