Діти не можуть сказати «хмаринка», «стеля», «підлога»: освітяни бояться щось з цим робити
20% вихованців дитсадків не розуміють української
У школах ситуація погіршується.
Результатами досліджень з сайтом texty.org.ua поділився Андрій Ковальов, засновник ГО «Спільномова».
Зокрема організація здійснила дослідження серед дітей, які відвідують дитсадочки, щоб зрозуміти, наскільки вони володіють українською мовою.
Ми вивчали ситуацію у шести київських садках, досліджували 5-6-річних дітей.
Згідно з отриманими відповідями, 15% дошкільнят активно вживають українську, ще 65% належать до змішаної групи.
Це зокрема діти, які можуть вживати разом російські й українські слова або навіть ті, хто переважно послуговується російською й водночас запозичує якісь українські слова, термінологію.
Але, на жаль, наше опитування також виявило, що 20% дошкільнят української мови майже не розуміють.
Ковальов пояснив, що вони можуть розуміти, що їм кажуть, виключно з контексту. «Ви можете не знати 90% слів з іншої мови, але якщо вам показуватимуть на якийсь предмет пальцем чи очима, ви, звісно, здогадаєтеся, що йдеться саме про нього».
Під час дослідження з’сувалося, що ці діти не можуть назвати слова «хмаринка», «стеля», «підлога».
Дослідник зауважує, що відіграє роль не лише фактор переселенців, у яких дуже сильно домінує російська мова.
Русифікація продовжується у школі
Андрій Ковальов вважає, що українська школа дає лише те, що дитина засвоює українську як пасивну другу мову.
Особисто в мене складається враження, що з переходом із садочка до школи кількість українськомовних дітей зменшується. Одним з пояснень цього може бути соціалізація.
У школі, коли вам 10 чи 12 років, соціальні зв’язки в колективі стають дуже важливими, бо ви намагаєтеся «вписатись» у колектив.
Якщо цей колектив російськомовний — ви, звісно, намагатиметеся підлаштовуватись. У садочку такого ще немає.
І так у нас триває вже 30 років. Тобто ця ситуація в Києві не змінюється від 1991-го. Діти на перервах говорили російською раніше й говорять зараз.
Беззуба система освіти
Вона є саме такою через через страх та відсутність жодних методичних вказівок і рекомендацій на цю тему.
Оскільки мовне питання в Україні дуже сильно заполітизоване, то відповідно всі ці чиновники від освіти в тому самому Києві цього питання просто бояться. І, певно, думають, що якщо вони вдаватимуть, наче такої проблеми взагалі не існує, то вона якось сама по собі розв’яжеться, - пояснює Ковальов.
Коли міністром освіти був Шкарлет, мовне питання ігнорували на всіх рівнях. Зараз у нас новий міністр, який на словах декларує важливість українськомовного середовища — і це добре. Щоправда, дій ми поки що не бачимо, проте є надія, що це питання змінюватиметься.
За словами дослідника, нам треба думати над конкретними інструментами, щоб це виправити. Зокрема, про розмовні клуби, спеціальні ігрові кімнати й багато іншого.
Наразі Андрій Ковальов має ідею створити в Києві Центр підтримки українськомовного середовища. Він мав би займатися розробленням методичних рекомендацій і тренінгів для освітян, добирати контент, їздити по школах і садках, здійснювати дослідження.
Радіо Трек: НОВИНИ
