Чергова хвиля перейменувань торкнеться майже всіх міст і сіл в Україні
Верховна Рада готує новий проєкт закону про засади державної пам'яті
В Україні розробляють нову законодавчу рамку для формування державної політики у сфері історичної пам’яті. Це не просто продовження декомунізації, а більш комплексний підхід до того, кого й що вшановує держава у публічному просторі. Закон уже анонсували у Верховній Раді — він стосується мешканців як міст, так і сіл.
Відмінності від попередніх процесів
На відміну від попередніх хвиль декомунізації, які переважно були спрямовані на усунення радянських символів, новий підхід охоплює також дерусифікацію — вилучення з назв топонімів, пов’язаних із російською імперською або колоніальною спадщиною.
Цей законопроєкт має рамковий характер — тобто визначає базові принципи, на яких у майбутньому ухвалюватимуться рішення щодо:
-
перейменування вулиць, міст і сіл,
-
встановлення пам’ятників,
-
створення меморіалів,
-
розробки освітніх програм.
Основна мета — утвердження української ідентичності
Однією з головних ініціатив стане створення Пантеону Героїв України — меморіального комплексу на честь тих, хто загинув за незалежність держави, особливо після 2014 року та з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Також передбачається масштабне оновлення назв у публічному просторі. Вулиці, населені пункти й інші об’єкти називатимуть іменами українських героїв, культурних діячів та історичних постатей, пов’язаних із боротьбою за свободу.
Скільки об’єктів ще потребують перейменування
За даними на 2025 рік, в Україні залишаються сотні назв, які підпадають під оновлення:
-
у Запорізькій області — понад 1 000 об’єктів,
-
у Харківській — близько 300,
-
на Київщині та Вінниччині — понад 300,
-
навіть у Закарпатті, де процес був менш активний, залишається близько 50 об’єктів.
Ці цифри свідчать про те, що значна частина країни досі має топоніми, які не відповідають сучасним національним цінностям.
Що це означає для громадян
Після ухвалення закону очікується активізація роботи місцевих рад. У разі, якщо громади не виявлять ініціативу, закон дозволятиме державі самостійно ухвалювати рішення про перейменування чи демонтаж певних об'єктів.
Це означає:
-
зміну документів у мешканців (адреси),
-
оновлення навігації та вивісок,
-
можливу участь громади у виборі нових назв.
Також закон створює підґрунтя для цілеспрямованої політики в освіті, культурі та архітектурному плануванні — з урахуванням національної пам’яті.
Новий закон — це не просто чергова хвиля декомунізації, а чітка державна стратегія, яка має на меті відновити історичну справедливість, вшанувати справжніх героїв та остаточно звільнити публічний простір від символів колоніального минулого. Це важливий крок до формування цілісної української ідентичності.
Джерело: Стіна
Радіо Трек: НОВИНИ
