56-річний професор з Рівного з перших днів війни захищає Україну на Донбасі
«Піду з фронту раніше, якщо буду пораненим або вбитим» (с)
З перших днів війни росії проти України професор з Рівного, 56-річний Максим Гон вирушив на Донбас, щоб захищати громадянські цінності, які він роками передавав своїм студентам.
– Не один десяток років я навчав студентів, що таке громадянський обов'язок. Для мене ці слова щось значать. Ми повинні відстоювати своє право на свободу в широкому сенсі цього слова. Українці не хочуть знову ставати внутрішньою колонією Російської імперії. Ми не хочемо повертатися до тоталітарного суспільства, яким є сучасна росія.
Також я вважаю, що першими повинні йти воювати ті з нас, хто вже посивів, а не хлопці, які тільки починають жити своїм життям, – розповів Максим Гон в інтерв’ю для видання «Forward».
Зараз професор з нетерпінням чекає того дня, коли зможе повернутися до викладацької та наукової діяльності, але буде тільки після перемоги.
Адже Максим Гон налаштований боронити країну від ворога до кінця бойових дій. Винятком є поранення або смерть.
– І фізична, і психологічна втома взяли своє. Масштаби артилерійських і ракетних обстрілів на Донбасі ще не суттєво зменшилися, а перспектива загинути або залишитися інвалідом лякає. Але якби я пішов, моє місце мав би зайняти хтось інший. Йому теж буде нелегко, і вдома його чекатимуть рідні, як і мої. Тому я не йду з передової.
Піду з фронту раніше, якщо буду пораненим або вбитим. Але плани на післявоєнне майбутнє в мене все ж є. Планую повернутися до Рівненського університету, де очолював кафедру політології, а останнім часом викладав на кафедрі всесвітньої історії. Я глибоко вірю, що мені ще є що сказати молоді. Я також хочу написати книгу про те, що я побачив на війні, і поділитися своїм досвідом, – зауважив він.
Тим, хто уникає призову до армії, Максим Гон нагадав, що рано чи пізно їм доведеться запитати себе, чому вони не пішли в армію і не захистили 350 українських дітей, які вже загинули на цій війні, та інших, кому довелося пережити жахіття окупації, бомбардувань і обстрілів:
- Ухилятися від призову – питання моральне, а не прийнятний вибір для переважної більшості молоді України.
Ця війна навчила всіх нас, що незалежність – це не просто слово зі словника. Незалежність є необхідною для того, щоб українці, з їх численними етнічними групами та різними віросповіданнями, належали до своїх громад.
Радіо Трек: НОВИНИ
