«Римський статут» може зашкодити ЗСУ, - Юрій Луценко навів 5 пунктів і... слова Піночет (ФОТО)
Нам це зараз не треба (АК)
21 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №0285, що передбачає ратифікацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).
Прийнятий 17 липня 1998 року в Римі, цей статут визначає юрисдикцію та повноваження МКС – суду, який має право розглядати найсерйозніші міжнародні злочини, такі як геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочин агресії.
Україна цей статут ще не ратифікувала. Для цього необхідно внести цілу низку змін у Кримінальний Кодекс.
Однак, екс-генпрокурор Юрій Луценко вважає, що до закінчення війни, нам цього робити – не варто. Далі текст його ФБ-допису :
Щодо ратифікації Римського статуту
Злі язики кажуть, що Офіс Президента давно хоче змінити Генпрокурора. Добрі язики кажуть, що Генпрокурор давно хоче стати суддею Міжнародного кримінального суду.
Для цього Україна має ратифікувати Римський Статут і отримати право делегувати до суду свого представника.
Чи вартує чергове працевлаштування наслідків ратифікації?
- ВР ще у 2015 дійсно визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), але тільки щодо воєнних злочинів військово-політ керівництва рф і лідерів терористичних організацій лнр/днр. Але ми не визнали юрисдикцію МКС щодо дій наших керівників.
З того часу МКС видав 6 ордерів проти росіян, в тч – щодо Путіна. Так навіщо бігти поперед гаазького паровоза, якщо він їде в потрібному напрямку? Тільки для працевлаштування чергового слуги? - Умова про 7 років відстрочки, з якою Президент Зеленський пропонує ВР тепер повністю ратифікувати Римський статут, може бути колізією з умовами інші країн, що вступили раніше.
Приклад: якщо Сербія подасть на те, що наші в 2024 добили з фпв ніби пораненого серба. учасника днр. Тоді МКС стане перед дилемою, що важливіше – умови членства Сербії чи України? Хто дасть гарантії захисту командиру БПЛА?
3. Ці ризики паралізують ініціативу ЗСУ. Керівники ЗСУ (а саме вони є підслідними МКС) стануть кожен раз зважувати військову необхідність і теоретично можливі юридичні наслідки від провокацій проросійських сил, у яких часу і грошей явно більше.
4. Це різко посилить вплив ОП на плани і дії військових.
5. Головне. Недопустимо, щоб цивільні під час війни посилювали юридичну відповідальність військових, які з ризиком для життя захищають країну.
Нагадаю фразу Піночета:
"Коли Батьківщина в небезпеці, всі кличуть Бога і солдата.
Коли небезпека проходить, Бога забувають, а солдата судять".
Висновок.
Ратифікація такого серйозного документу має відбутися після завершення війни. А поки у наших військових і без цього досить проблем – від Марʼяни до КАБів
*АК -- авторська колонка: всі думки та висновки -- авторські
Радіо Трек: НОВИНИ
