Зелена Устя. Катастрофу ще можна відвернути
Питання реконструкції шлюзів змусило нашу редакцію ретельніше придивитися до стану самої річки Устя
Дискусія з приводу "зеленої" Усті розпочалася у групі «Рівненщина політична», ще 5-го вересня її розпочав Андрій Мартинюк. Він тоді написав:
Устя переживає екологічну катастрофу – евтрофікацію. Основний симптом – бурхливий розвиток водоростей у верхньому шарі води – добре помітно на фото. Таке цвітіння води у підсумку призводить до загибелі майже всього живого у річці через зниження розчиненого кисню у воді, непроникнення сонячного проміння та насичення річки наслідками гниття водоростей.
Так відбувається з вини нас всіх. Зокрема, з вини людей, які надали дозволи на забудову у водоохоронній зоні (що є порушенням Водного кодексу) та не потурбувалися про прокладання каналізації або влаштування септиків, а не фільтруючих колодязів (що є порушенням будівельних норм і правил); з вини мешканців будинків поруч річки, які свої какашки, сечу та інші помиї зливають у річку прямо або під ґрунтом; з вини користувачів ріллі, які розорюють землі водоохоронної зони до самого русла, у результаті чого добрива потрапляють прямо в річку.
Прошу вважати цей текст підказкою до передвиборчих програм (якщо хтось таки надумає їх писати).
Дійсно, у лихі 90-ті, коли будували «Царське село» та забудовували Басів Кут, навіть найпомпезніші хати там будувалися з септиками. Сьогодні місто витрачає чималі кошти на проведення каналізацій від цих «багатих районів» і цікаво, що самі ж ці забудовники часто відмовляються від співфінансування необхідних витрат.
Між тим, науковець Петро Борисюк звертає увагу:
Завдяки водоростям у цьому році не спостерігалося мору риби у р. Устя. За даними результатів аналізів х/л Рівненського гідрометцентру рівень розчинного кисню у воді відмічався на досить високому рівні, незважаючи на високі показники середніх температур повітря упродовж тривалого періоду. Природа захищається...
Можливо це й так, однак загальний стан речей викликає чимале занепокоєння. Щонайменше, зелений колір Усті добре видно навіть на фото стадіону «Авангард», зроблене з висоти. Його наводить Павло Алексєвич.
А також на відео, яким поділився Юрій Пилипенко.
Інша справа, що наведені фото та відео робилися ще в час недавньої засухи. Можливо, зниження температури та збільшення опадів допоможуть Усті відновитися самостійно, однак на повне "одужання" річки без відповідних і доволі значних інвестицій сподіватися не варто.
Наприклад, існує думка, що для повного самоочищення річки варто було б взагалі прибрати «бетонні береги», що, можливо, допомогло б річці самовідновлюватися.
Цвітіння спостерігається і на Басівкутському озері, однак, як зазначає користувач Фейсбуку Денис Червоний:
Завдяки ширині плеса (збільшений газообмін) та більшій глибині (в холодній воді більше насичення киснем), в Басівкутському озері йдуть швидше процеси самоочищення. Відповідно й менша задуха в риби. Наявність жаб п’явок та раків в нормальній кількості і як не дивно наявність гельмінтів в жителів водойм може в якісь мірі свідчити про задовільний чи хороший стан водойми.
Користувачі групи пропонують ширше підключати до роботи над проблемою НУВГП, яке колись, ще за радянських часів, розробляло навіть програми «повороту річок Сибіру на північ». Щоправда, тоді з цього нічого не вийшло, однак Устя – не Єнісей, а Рівне – не Сибір.
Денис Червоний формулює свою програму мінімум так:
Прочистити русло та всі притоки р. Устя від Новомильська до Оржева (в ідеалі). Або хоча б від Новомильська до Золотієва. Це дасть більшу проточність, збільшення кисню в воді, і відповідно здатність до самоочищення річки. Враховуючи що в Рівному є інститут водного господарства і наявності міліоративної техніки в "закромах" області то це було б не складно. Інша справа ... фінансування.
Ми взяли коментар у представника НУВГП, доктора технічних наук, академіка Академії будівництва та архітектури, професора Миколи Хлапука. За його словами на сьогодні річка не витримує навантаження навколишнього середовища. Серед головних проблем – несанкціоновані скиди, розширення русла річки і поява бетонних опор – що призвели до перегріву води у річці, заболочування та появи надмірних синьо-зелених водоростей через які річка цього літа і змінила колір на яскраво зелений. Проте за словами Миколи Хлапука уже є розроблені заходи щодо повернення Усті до її природного стану:
Крім того, згадав Микола Хлапук і про ремонт шлюзу на Усті в районі вулиці Набережної. За його словами це один із перших кроків до відновлення річки, адже є методики, коли підняттям шлюзу регулюють попуски води за рахунок чого прочищають русло річки.
Як повідомляло Радіо Трек, тендер на 1,8 млн.грн на проведення робіт виграло рівненське ПП «Теплогазбуд». Зокрема заступник керівника підприємства Василь Бляшин зазначив, що підготовчі роботи уже завершені, а проект передбачає наступне:
Проектом передбачена розчистка дна русла у верхньому і нижньому б'єфі, реконструкція самих заслонок шлюза-регулятора, заміна гумових ущільнювачів, підйомних механізмів, і також благоустрій території після завершення робіт. Ми можемо сказати, що буде розчищено дно, більше метра там зараз замулено, і механізми будуть у робочому стані, що дасть можливість регулювати підняття та опускання шлюзів.
Нагадаємо, що роботи триватимуть до кінця цього року. При цьому Василь Бляшин відзначив, що холодна осіння погода не стане на заваді ремонту, оскільки безпосередньо у місці ремонту відкачуватимуть воду. Чи братиме «Теплогазбуд» участь у наступних тендерних пропозиціях щодо аналогічних робіт на шлюзі у Басовому куті, поки не відомо.
Ольга Радянська
Радіо Трек: НОВИНИ
