«Рівне – Космічне». Скарби спецфонду музею (50 ФОТО)
Спецрепортаж з нагоди Дня Космонавтики
Виявляється, Україна не має такого свята - День Космонавтики. У нас його тепер називають День працівників ракетно-космічної галузі України.
Так чи інакше, ми вирішили нагадати трохи собі та іншим про те, що пов'язує Рівненщину з Космосом і напросилися у спецфонди до нашого Краєзнавчого музею.
Тут нас зустріла надзвичайно приємна жінка – пані Шелімова Світлана Павлівна.
Вона сама вчителька географії за фахом, але дуже любить космос (зараз працює в архіві, а раніше проводила екскурсії по музею).
Каже, що
хоча нам усім може бути шкода, що ми віддали більшість експонатів колишнього музею Атеїзму до Житомира, але так воно в чомусь і краще, бо у Житомирі їх бачать люди, а в нас вони просто покривалися б пилом.
Проте, дещо цікаве (місцями – надзвичайно цікаве) залишилося і в нас.
Далі тексту буде небагато, переважно коментарі та підписи під фотографіями.
От як ви думаєте, що це?
Зараз вам покажуть ближче.
Ще ближче.
Це гідрокостюм космонавта Олега Макарова, який свого часу (хоча і недовго) навчався у нас в школі №3.
Музей зберігає масу листів, поштівок, фотографій та дипломів з власноручними підписами різних льотчиків-космонавтів. От, наприклад.
А це знаєте що?
Це диплом, яким нагородили наш музей "Научного атеизма", який був колись там, де нині діє Свято-Воскресенський собор.
Ще одна листівка з автографом Гагаріна - вище. Та поштівки з різними космонавтами - нижче.
А тут один з експонатів, яким у музеї теж пишаються, бо це реальний військовий кітель з плеча реальної людини. При чому, двічі Героя.
Ця форма належала Георгію Береговому - льотчику-космонавту СРСР, генерал-лейтенанту, двічі Герою Радянського Союзу (він, до речі, єдиний, хто був удостоєний першої зірки Героя за подвиг під час війни, а другої — за політ у космос).
Переходимо до Олега Макарова, в честь якого у Рівному названо вулицю Макарова. Жінка на фото вгорі - його класний керівник, учителька української мови Ольга Іванівна Сахно.
Вище фото Макарова вже після космічного польоту, а "Виписка" - це документ бюро Рівненського міського комітету ЛКСМУ, яким ця організація постановляє занести Макорова у "Міську Книгу Пошани" з формулюванням
"За виявлений героїм при польоті на космічному кораблі "Союз 12" та
велику роботу по комуністичному вихованню молоді!"
На фото нижче сам - момент "комуністичного виховання".
Насправді ж просто виступ. Як зрозуміло із напису - перед комсомольцями. Хоча в президії сидять не надто молоді люди.
А це вже починається серія цікавих фото з візиту Макорова до Рівного у 1976 р.
На фото нижче напис "Среди пионеров школы №3"
Звернення до читачів "Червоного прапора"
Тут зрозуміло все: з Новим Роком!
Далі видно, що Макаров приїздив до нас взимку. Хоча нижче ми бачимо фото школи №3 у теплу пору року.
Ця школа випустила багатьох цікавих людей. Наприклад, і Миколу Несенюка, який дуже скептично ставиться до Макарова саме як до "рівнянина".
І тут Несенюк має рацію: Макаров довго рівнянином не був, але до нас таки приїздив. На поїзді.
Зараз ви побачите, як його зустрічали. Феноменальне фото.
Просто народні гуляння. Щоправда, лише на вокзалі.
З тодішнім керівництвом області.
З тодішнім керівництвом міста.
Вище - теж дуже класне фото: динамічне, живе.
Далі переходимо до поляків.
Важко повірити, але Рівненщина подарувала космонавта ще й... Польщі.
Мирослав Гермашевський (Mirosław Hermaszewski; * 15 вересня 1941, Липники, Район Березне Костопільської округи, сучасний Березнівський район, між селами Білка та Зурне) — перший польський космонавт; 1978 — Герой Радянського Союзу (видно того року він і полетів у космос - авт.)
Напис на фото "Музею Комсомольской славы Ровенщины"
Польский журнал і "Поляк в космосі"- крупно, на першій сторінці, але цікаво не це.
Розумію, що подібне не вкладається в голові, але...
Рівненщина подарувала світу ще одного космонавта.
Знайомтеся, Муса Манаров.
Щоправда, народився Муса́ Хірама́нович Мана́ров 22 березня 1951 в Баку, але певну частину дитинства провів у селищі Клевань біля Рівного за місцем військової служби батька.
У Клевані майбутній космонавт Муса навчався в школі (восьмирічці). Однак, хто знає, можливо, саме там, у Клевані, були закладені підвалини його космічного майбутнього.
Просто хороше фото.
Ось як виглядав один із табелів Муси.
Ось які були там оцінки.
А це його контрольна робота з російської мови. Вочевидь диктант.
У ньому йдеться про "Шуру", який зловив у кущах хворого журавля і перв'язав йому рани. Доглядав його аж до осені, коли той журавель "улетел догонять своих товарищей".
А тепер переходимо до того, що ж їли та пили космічні "товарищи" Муси.
От сік яблучний з м'якіттю.
А от - Космічний "Рошен".
Цукерка "Кунжут".
Трохи чаю з цукром.
Трохи хліба.
А що треба до хліба?
Правильно - м'яса.
Ще ближче.
А тепер, ласкаво просимо до "Космічного Кафе".
Тепер трохи радянських космічних сувенірів. Подібні продавалися в магазинах.
Як цей.
Чи цей.
Також музей зберігає масу різномантіних колекцій космічних значків.
Ну, і ракета.
Оця металічна ракета – це модель першої радянської ракети на гібридному топливі, яка зідйснила політ у 1933 році.
Сконструював її М.К. Тихонравов.
Це точна копія 1:1 за розмірами.
Ракета та пані Світлана Шелімова, яка нам дуже допомогла і якій ми надзвичайно вдячні.
На завершення кілька експонатів, що їх музей демонстрував у 2006-му році.
Вочевидь, ще до передачі в Житомир. Серед них - штучний супутник Землі “Електрон-2”.
І макет першого штучного супутника.
А також автоматична міжпланетна станція “Луна 9”, яка вперше здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця.
Все.
Дякуємо за перегляд
Радіо Трек: НОВИНИ
