«Україна має зняти рожеві окуляри»: The Guardian опублікував відкритий лист науковців Європи та США
НАТО не буде?
Британський «The Guardian» опублікував відкритий лист представників різних університетів США та Європи з закликом не приймати Україну до НАТО, бо це знизить безпеку США і самого Альянсу .
При цьому варто зазначити, що «The Guardian» це достатньо лівацьке видання, а підписанти наведеного нижче документу не завжди є людьми неазаангажованими.
Відкритий лист:
"Дехто стверджує, що вступ України до НАТО утримає Росію від будь-якого повторного вторгнення в країну.
Це видавання бажаного за дійсне.
На минулорічному саміті НАТО Сполучені Штати зосередилися на покращенні можливостей самооборони України, а не на розгляді потенційного членства країни в НАТО.
На майбутньому саміті НАТО в липні дехто наполягає на тому, щоб НАТО значно наблизила Україну до членства, наприклад, шляхом визначення процесу вступу для Києва або запрошення країни приєднатися до цього процесу.
Будь-який такий крок був би нерозумним.
Вважається, що стаття 5 НАТО зобов’язує членів альянсу – на практиці передусім Сполучені Штати – розпочати війну для відбиття нападу на будь-якого члена.
Якби Україна приєдналася до НАТО після нинішньої війни, США та їхні союзники мали б зрозуміти, що вони беруть на себе зобов’язання боротися з російськими військами за Україну, якщо Росія знову вторгнеться.
Відображаючи широкий політичний консенсус, Джо Байден виключив пряме використання військової сили США з початку жахливого повномасштабного вторгнення Росії два роки тому.
Як визнає адміністрація, безпека та процвітання Сполучених Штатів не залучені в нинішню війну в тій мірі, яка вимагала б прямого військового втручання США.
І президент США, і колишній президент Дональд Трамп попереджали, що конфлікт може перерости у «Третю світову війну».
З тієї ж причини, що Сполучені Штати не повинні розпочинати війну проти Росії через Україну сьогодні, вони не повинні брати на себе зобов’язання розпочати війну проти Росії через Україну в майбутньому.
Дехто стверджує, що акт вступу України до НАТО утримав би Росію від повторного вторгнення в Україну.
Це видавання бажаного за дійсне. Відколи Росія почала вторгнення в Україну в 2014 році, союзники по НАТО своїми діями продемонстрували, що вони не вірять, що ставки конфлікту, хоча й значні, виправдовують ціну війни.
Якби Україна приєдналася до НАТО, Росія мала б підстави сумніватися в достовірності гарантій безпеки НАТО – і отримала б можливість перевірити та потенційно розірвати альянс.
Результатом може бути пряма війна між НАТО і Росією або розпад самого НАТО.
Зависання членства України в НАТО робить погану послугу українцям, які відважно борються за свою незалежність.
Чим ближче НАТО наближається до обіцянки, що Україна приєднається до альянсу після закінчення війни, тим більшим буде стимул для Росії продовжувати воювати та вбивати українців, щоб запобігти інтеграції України в НАТО.
Україна стоїть перед важким вибором, який має величезні наслідки для її майбутнього. Українці заслуговують на те, щоб зважити свої стратегічні варіанти крізь чисті очі, а не через рожеві окуляри, які тримають сторонні люди, які не мають підтримки їхніх країн.
Виклики, які ставить Росія, можна вирішити, не вводячи Україну в НАТО.
Рух України до членства в альянсі може погіршити проблему, перетворивши Україну на місце тривалого протистояння між двома провідними ядерними державами світу та підігравши наративу Володимира Путіна про те, що він воює в Україні із Заходом, а не з народом України.
Метою НАТО є не демонстрація поваги іншим країнам; це захист території НАТО та посилення безпеки членів НАТО.
Прийняття України знизило б безпеку Сполучених Штатів і союзників по НАТО, створивши значний ризик для всіх."
Різкий коментар щодо листа виклав у своєму ТГ-каналі військово-політичний оглядач Ігаль Левін, зазначивши, що ще Орвел писав: пацифісти – найкращі друзі фашистів, тому нема чого дивуватися, що науковці та викладачі «впряглися» за Путіна.
«За його (Дж. Орвела, - ред.) спогадами, західні інтелектуали на той час закликали не воювати проти Третього Рейху, оскільки нацистську Німеччину, на їхню думку, неможливо було перемогти, а отже – війна безглузда і грає лише на руку багатіїв США й Англії.
А так хоч перестануть гинути англійські й американські громадяни.
Сьогодні інтелектуали знову, як і тоді, закликають не боротися, а залишити Україну одну.
Час іде, змінюються декорації, але та сама гнилизна, як і сто років тому, як і раніше залишається і крижаним холодцем продовжує колихатися в умах цих зовні рум'яних людей».
Підписанти «Відкритого листа»:
- Джеймс Актон, Фонд Карнегі за міжнародний мир
- Айша Ахмад, Університет Торонто
- Роберт Дж. Арт, Університет Брандейса
- Емма Ешфорд, Центр Стімсона
- Ендрю Басевич, Інститут відповідального державного управління Квінсі
- Даг Бендоу, Інститут Катона
- Джордж Бібі, Інститут відповідального державного управління Квінсі
- Даніель Бесснер, Вашингтонський університет
- Браян Бланкеншип, Університет Маямі
- Рейчел Бовард, Інститут консервативного партнерства
- Ден Колдуелл, Пріоритети оборони
- Джасен Дж. Кастільо, школа державного управління Буша, Техаський університет A&M
- Ед Корріган, Інститут консервативного партнерства
- Деніел Девіс, Пріоритети оборони
- Деніел Р. ДеПетріс, Chicago Tribune і пріоритети оборони
- Майкл Деш, Університет Нотр-Дам
- Моніка Даффі Тофт, школа права та дипломатії Флетчера, Університет Тафтса
- Джеффрі Енгель, Південний методистський університет
- Бенджамін Фрідман, Пріоритети оборони
- Джон Аллен Гей, Товариство Джона Квінсі Адамса
- Євген Ґольц, Університет Нотр-Дам
- Пітер Геттлер, Інститут Катона
- Kelly A Grieco, Stimson Center
- Марк Ханна, Інститут глобальних питань
- Пітер Гарріс, Університет штату Колорадо
- Девід Хендріксон, коледж Колорадо
- John C. Hulsman, John C Hulsman Enterprises
- Ван Джексон, Безпека в контексті та Університет Вікторії Веллінгтона
- Дженніфер Кавана, Пріоритети оборони
- Едвард Кінг, Пріоритети оборони
- Чарльз Купчан, Рада з міжнародних відносин і Джорджтаунський університет
- Анатоль Лівен, Інститут відповідального державного управління Квінсі
- Дженніфер Лінд, Дартмутський коледж
- Джастін Логан, Інститут Катона
- Лора Лумпе, Інститут відповідального державного управління Квінсі
- Сумантра Майтра, Інститут американських ідей і Центр оновлення Америки
- Деніел Маккарті, Сучасна доба
- Джон Мірсхаймер, Чиказький університет
- Арта Моейні, Інститут миру та дипломатії
- Семюел Мойн, Єльський університет
- Ліндсі О'Рурк, Бостонський коледж
- Джордж Перкович, Фонд Карнегі за міжнародний мир
- Пол Р. Піллар, Джорджтаунський університет
- Патрік Портер, Інститут Катона та Бірмінгемський університет
- Баррі Позен, Массачусетський технологічний інститут
- Крістофер Пребл, Центр Стімсона
- Daryl G Press, Дартмутський коледж
- Вільям Ругер, Американський інститут економічних досліджень
- Джон Шюсслер, школа державного управління Буша, Техаський університет A&M
- Джошуа Шифрінсон, школа державної політики, Університет Меріленда
- Пітер Слезкін, Інститут міжнародних досліджень Міддлбері в Монтереї
- Рейд Сміт, Stand Together
- Марк Трахтенберг, Каліфорнійський університет, Лос-Анджелес
- Келлі Б. Влахос, відповідальна державна робота
- Уілл Валдорф, Пріоритети оборони та Університет Вейк-Форест
- Стівен М. Уолт, школа державного управління Кеннеді, Гарвардський університет
- Джим Вебб, колишній сенатор і Міжнародний центр безпеки Нотр-Дам
- Стівен Вертхайм, Фонд Карнегі за міжнародний мир
- Крістіан Вітон, Центр національних інтересів
- Гевін Уайлд, Фонд Карнегі за міжнародний мир
- Вільям Волфорт, Дартмутський коледж
Радіо Трек: НОВИНИ
