Які українські прізвища схожі на матюки та звучать як лайка: чому вони з'явилися

Ці прізвища досить рідкісні та зазвичай локальні

Відомо, що прізвища в Україні з’явилися відносно недавно, раніше людина мала лише ім’я. Основна частина населення України отримала прізвища після того, як у 17 столітті київський митрополит Петро Могила доручив парафіяльним священникам  вести метрики народжених, одружених, померлих. Тоді виникла масова потреба в прізвищах та самі прізвища.

Прізвища утворювалися по-різному — є велика група прізвищ, що вказують на місце проживання та національність його власника, як то Москаленко, Бойко, Волинець, Загребельний. 

 

Прізвища давали та за тією посадою, яку вона обіймала, або ж за справою, якою займалася.

За родом діяльності отримували не лише звичайні прізвища як то Столяр, Бондар тощо. Деякі прізвища, що стосуються роду діяльності, мають  жартівливий характер. Теслю, наприклад, називали Дубогризенком,мельника — Мукосієнком, шевця - Тягнишкірою.

Є в Україні носії прізвищ, які звучать як лайка. Вони походять від прізвиськ, які звучать як матюки. Про це розповів генеалогічний ресурс «Рідні».

Зокрема, йдеться про такі прізвища:

  • Бісовський,
  • Шмаровоз,
  • Дуракова,
  • Стервоєдова,
  • Срайчук, 
  • Йолопенко,
  • Хуессу,
  • Дурунда,
  • Піструїл,
  • Бздюлєва,
  • Стервоєдова.

Зауважимо, що ці прізвища досить рідкісні та зазвичай локальні. 

Так, наприклад, згідно з ресурсом «Рідні» прізвище Шмаровоз в Україні налічує 363 носії в Україні. За поширенням займає 13605 місце. Найчастіше зустрічається на Сіверщині (Чернігівська область). А прізвище Бісовський налічує  всього лише 30 носіїв. За поширенням посідає 110 324 місце і найчастіше зустрічається на Галичині. 

Для чого в давнину давали образливі прізвища

Українська етнологиня та релігієзнавиця Галина Лозко розповідає, чому українці могли колись отримати образливі прізвища.

По-перше, в давнину  вірили, що негарні прізвища можуть виконувати роль оберега, захищати від ударів долі та відлякувати неприємності. 

Друга причина полягає в тому, що в давнину дітям могли давати негативне ім’я або прізвисько. У разі досягнення людиною повноліття його змінювали на доросле, нове, що відповідало тому, як він себе проявив та поводив. Але якщо людина ні в чому себе не проявила, її дитяче образливе прізвисько могло залишитися з нею на все життя.

Джерело: ТСН

Радіо Трек: НОВИНИ

Поширити в Facebook