Не є суржиком: 5 українських слів, які помилково вважають російськими

Тож можете сміливо вживати їх у своєму мовленні

Мисль

Походить це слово із праслов’янського myslь, яке, своєю чергою, пов’язане із грецьким μῡϑος «мовлення, слово; замисел». Тому до української мови потрапило органічним, еволюційним шляхом.

Спорідненими із ним можна вважати типово українські «помисел», «замисленість», «мислення».

Безплатний

Це слово теж прийшло із праслов’янського, в якій на ціну казали plata. Походило воно від platъ – тобто відріз тканини, що колись було одиницею виміру в торгівлі. Від нього, до речі, утворилось і слово «плаття», яке теж не є суржикізмом.

Порівняйте із питомо українськими «зарплатня», «оплата», «виплата».

Празник

У старослов’янській мові так називали день, який характеризували прикметником праздьнъ – тобто лінивий, день, коли не треба працювати, а можна насолоджуватись життям.

До речі, слово «святкувати» також можна замінити однокорінним «празнувати» чи навіть «празникувати» і це не буде помилкою.

Інтерес

Це – латинізм. У латинській мові interesse означало «бути всередині, мати важливе значення; брати участь, бути зацікавленим». До української лексема потрапила через німецьку чи польську мову.

Цілком допустимим є вживання прикметника «інтересний», а слово «інтересант», тобто зацікавлена особа, є повноцінним юридичним терміном.

Давити

У праслов’янській мові побутував корінь *daviti. Він перейшов у більшість сучасних слов’янських мов і означає робити щось через тиск: фізичний «давити сік», силовий «подавляти протести» чи навіть психологічний «задавити морально».

Від того кореня виникли також «давка» (тиснява), «давило» (прес), «давитися» (із зусиллям запихати щось у горло).

Радіо Трек: НОВИНИ