Не Ліза і не Таня: як правильно вживати зменшені форми жіночих імен?

Пояснення мовознавиці

Доволі часто в українській мові використовують російські зменшені форми жіночих імен. Наприклад, Таня, Ліза, Лєна, Свєта.

Чи можливо українізувати ці імена - розповіла редакторка Ольга Васильєва.

Оскільки імʼя Тетяна походить від грецького Татіана, можна як виняток залишити скорочення за цією повною формою: Таня, Тата.

Що стосується Єлизавети, то галичани скорочують це імʼя як Люзя. Але можна скорочувати й Вета, Єля чи Лизя - цю форму, як зазначає редакторка, зафіксовано на Слобожанщині.

З Оленою, стверджує вона, все простіше. У повісті Ольги Кобилянської «Царівна» імʼя героїні скорочують як Лена, а не Лєна. Тому просто замініть одну літеру.

Ласкаво ж Олену можна називати так: Оленка, Оленочка, Оленонька, Ленуся, Оленця; Олеся; Лена, Ленонька, Леночка.

Найскладніше зі Свєтою. У книжці Любомира Белея «Імʼя дитини в українській родині» наведено такі форми: Світланка, Світланочка, Світланонька, Світка, Лана, Ланка, Ланонька, Ланочка. 

А Олена, Єлизавета й Тетяна подані так:

• Оленка, Оленочка, Оленонька, Ленуся, Оленця, Олеся, Лена, Ленонька, Леночка, Ляля. 
• Єліза, Єлька, Ліза, Лізонька, Лізочка. 
• Танечка, Таненька, Тася, Тасечка, Тетянка. 

Радіо Трек: НОВИНИ