Не Ліза і не Таня: як правильно вживати зменшені форми жіночих імен?
Пояснення мовознавиці
Доволі часто в українській мові використовують російські зменшені форми жіночих імен. Наприклад, Таня, Ліза, Лєна, Свєта.
Чи можливо українізувати ці імена - розповіла редакторка Ольга Васильєва.
Оскільки імʼя Тетяна походить від грецького Татіана, можна як виняток залишити скорочення за цією повною формою: Таня, Тата.
Що стосується Єлизавети, то галичани скорочують це імʼя як Люзя. Але можна скорочувати й Вета, Єля чи Лизя - цю форму, як зазначає редакторка, зафіксовано на Слобожанщині.
З Оленою, стверджує вона, все простіше. У повісті Ольги Кобилянської «Царівна» імʼя героїні скорочують як Лена, а не Лєна. Тому просто замініть одну літеру.
Ласкаво ж Олену можна називати так: Оленка, Оленочка, Оленонька, Ленуся, Оленця; Олеся; Лена, Ленонька, Леночка.
Найскладніше зі Свєтою. У книжці Любомира Белея «Імʼя дитини в українській родині» наведено такі форми: Світланка, Світланочка, Світланонька, Світка, Лана, Ланка, Ланонька, Ланочка.
А Олена, Єлизавета й Тетяна подані так:
- Оленка, Оленочка, Оленонька, Ленуся, Оленця, Олеся, Лена, Ленонька, Леночка, Ляля.
- Єліза, Єлька, Ліза, Лізонька, Лізочка.
- Танечка, Таненька, Тася, Тасечка, Тетянка.
Радіо Трек: НОВИНИ
