«Чому завалили ЗНО? У багатьох батьків не було грошей на репетиторів», - 5 тез Співаковського (ФОТО)

Метр освіти про ЗНО і реформу Школи

Результати ЗНО з математики, оприлюднені 17 червня 2021 року, не лише не потішили громадськість, а й шокували: тести, необхідні для вступу в технічні виші країни, завалила третина тих, хто їх складав, – 31,11%.

Серед причин експерти називають неналежний рівень проведення тестування, відсутність другої перевірки та професійної команди.

OBOZREVATEL поговорив із засновником першої в Україні приватної школи «Гранд» та онлайн-школи «Гранд-Експо» Володимиром Співаковським. Нижче ми подаємо 5-ть ключових тез цієї розмови:

1. «Бути розумним стало немодно»

 – Не сказав би, що результати смертельні чи зовсім уже незадовільні, адже досягти 100% ККД сьогодні нереально. А з іншого боку – все-таки помітна деградація освіти взагалі, як у математиці, так і в інших науках, оскільки бути розумним стало немодно. Не мріють діти стати винахідниками чи інженерами – у цьому можна переконатися, коли подивитись…

– …на їхніх кумирів, ютуберів і тіктокерів…

– …і послухати, про що вони говорять, як говорять… Але головна причина: перспектив застосувати свій розум у нашій країні не так уже й багато, а якщо нема місця застосування праці, стирається і мотивація навчатися.

Я патріотично налаштована людина й обома руками за те, аби українські таланти лишалися в Україні, розвивалися в Україні і приносили нашій державі користь.

Та, знову ж, чи буде обдарований хлопчик чи дівчинка в нас затребуваним?

 

Може, хай краще за кордоном реалізується, життя одне… І якість вищої освіти в нашій країні, на жаль, бажає кращого.

2. «Диплом навіть модного вишу не гарантує ані знань, ані працевлаштування»

–Навіть брендові університети дають не вельми якісну освіту – ті, куди всі прагнуть потрапити. Ті, через які зараз, напевно, побиваються абітурієнти, котрі не склали математику, і їхні батьки.

– Давайте конкретизуємо, брендові виші в Україні – це які?

– Модні, престижні. Столичні або розташовані у великих містах. Університет імені Шевченка, КПІ, Львівська політехніка, Харківська юракадемія… Ті заклади, навчанням у яких можна козиряти, як брендовою річчю.

– До речі, ЗНО – дієвий інструмент чи ні? Чи старі добрі іспити кращі?

– 2008-го, коли створили систему ЗНО, її головною метою було подолання корупції...

Проте зараз я висловлю непопулярну позицію: боротися з корупцією повинні правоохоронні органи. А школа має давати знання. У всьому світі так, і не треба вішати на тих учителів нещасних іще й боротьбу з корупцією у вишах!

Тим паче, що  зараз кількість абітурієнтів і кількість місць у навчальних закладах приблизно зрівнялися: корупція втратила сенс, і конкуренція за знання зі шкіл зникла.

 

Дитина думає: ну то й що, я все одно вступлю – не у цей виш, так у той.

3. «Це не учень і його рідні не готові до онлайну. Це держава не готова»

– До речі, не треба робити з дистанційної освіти якесь нововведення, що виникло виключно через пандемію. До коронавірусу в нас у країні 65 тисяч дітей навчалися дистанційно: діти артистів, бізнесменів, спортсменів, ті, в кого поблизу немає школи, кому стан здоров’я не дозволяє школу відвідувати… Хіба всі вони – неуки? Ні.

Тому сказати, що бахнув ковід, ми пішли в онлайн – і масово отупіли, тому так погано склали… Копайте глибше. Справа не власне в онлайні, а в невмінні ним користуватися.

Можливо, хтось і справді не отримав знань, які міг отримати, бо одній дитині не потрібен контроль, а інша без «нагляду» займатися не буде. Хтось хоче самостійно вчитися, комусь ліньки розгорнути книжку. Чиїсь батьки постійно поруч, а чиїсь працюють у дві зміни. У когось удома один комп’ютер на п’ятьох. Або в селі, у провінції, взагалі нема інтернету й комп’ютера, і купити нема за що.

Але це не означає, що учень і його родина не готові до онлайну.

 

Це значить, що держава виявилася не готова.

4. «На державну вчительську зарплатню піде лише той, хто нікуди більше не зміг піти»

– Це держава, а не ми з вами, повинна думати, чому такий провал із ЗНО і що вона зробила неправильно, забезпечуючи доступ до освіти у нових реаліях. А так, звісно, причин багато.

Проблема з учителями – одна з них. Ми в онлайн-школу набирали колектив – перешерстили 500 людей! Ледве відібрали 60 потрібних. А з державними школами зовсім біда, бо на державну вчительську зарплатню піде лише той, хто нікуди більше не зміг піти.

І винен у цьому, знову ж таки, не випускник педвишу, не вчитель.

 

І не йому потрібно запитання ставити та висувати претензії.

5. «Криза зжерла всі заощадження, а без репетитора за такого онлайн-навчання, не налагодженого, не продуманого, сирого, дуже важко підготуватися до вступу»

– Ще одна причина, і досить важлива: у багатьох батьків просто не було грошей на репетиторів. Криза зжерла всі заощадження в людей, а без репетитора за такого онлайн-навчання, не налагодженого, не продуманого, сирого, за відсутності контролю дуже важко підготуватися до вступу. Особливо коли йдеться про математику.

Історію можна прочитати як цікаву книгу. І літературу, звісно. Правила можна вивчити напам’ять.

 

А що робити, скажімо, з геометрією? З фізикою, хімією?..

Повністю це інтерв’ю Володимира Співаковського можна прочитати ТУТ

Радіо Трек: НОВИНИ