«Жлоби зайняли гору і беруть гроші за вхід»: Майкл Щур не радить їхати на відпочинок у Славське (ФОТО/ВІДЕО)

п'ятниця, 14 січня 2022 08:40

Дикий Захід прямо в українських Карпатах

Відомий український тележурналіст, ведучий програми «#@)₴?$0» Майкл Щур (справжнє ім'я – Роман Вінтонів) днями розніс популярний курорт у Карпатах. Він разом із родиною відправився на гірськолижний курорт у Славське і неодноразово про це пошкодував.

– Якщо ви думаєте, куди б поїхати покататись на вихідні, то моя вам порада - НЕ їдьте у Славське. Не робіть мою помилку. Я там був минулого тижня. Наступний раз, коли я туди збираюся заглянути - грудень 2037-го.

Ну, може, раніше, якщо там шось сильно зміниться.

Але я не хочу, щоб там щось змінилось. Я хочу, щоб там все було так, як зараз. І щоб місцеві побачили, як однієї зими у них буде чудовий сніг, але до них ніхто не приїде.

Бо те, як вони ведуть справи у Славську, людською мовою означає: «Мені п@&₴й на тебе, твою сім‘ю і ваше спільне бажання кататись! Я тут гроші заробляю!», – пише Щур.

Проблем на відпочинку почалися ще в готельному номері:

– В найдорожчому номері унітаз стояв у куті під косою стіною (мансарда), так що пісяти стоячи можна було або нахилившись сильно назад, або вбік. Або сидячи, - пише телеведучий, і тут же додає, що це, мовляв, нічого страшного – «завтра ж катання, по#рін на дрібниці».

Наступний день – наступний виклик.

Вільного місця, щоб припаркувати авто біля гори, просто немає. Ті нещасні 22 чи 23 паркомісця зайняті вже з самого ранку.

– Поряд з сервісами прокату спорядження є якісь вільні місця для машин. Але на цих місцях стоять санки (…) Місцевий чоловік прибрав свої санки і дозволив там припаркуватися, якщо спорядження візьмемо в прокат у нього.

Окей - погодились. Заходимо. Просимо дитячі черевики для сновборду 29-30-го розміру. Мужик приносить 35-й. Пропонує нам брати цей розмір, і намагається переконати, що менших не буває.

Взяли спорядження в іншому місці. Неподалік. Там знайшли і 30-й розмір, і підібрали все, що треба.

Отже, наступний етап – вибратись на гору, щоб врешті-решт вже покататися. І тут – знову «пригоди»: ціна за день на підйомнику «Захар Беркут» - 900 грн, пів дня обійдеться у 550 грн. Сам підйомник, як описав його Вінтонів, «двомісний, все іржаве і старе, пластик потрісканий».

Траса, здавалося б, немаленька… але всього одна. І по ній – на пару з лижниками – ганяють снігоходи. Ті самі, якими внизу «всього» за 700 грн пропонують підняти вас на вершину.

Спускаюся схилом і бачу, що по схилу вгору несуться снігоходи. По схилу, де їздять лижі і сновборди. Снігоходи везуть людей нагору по трасі. І частина траси - це вже перемелений їхніми траками сніг з глиною. Ніхто за цим не дивиться. З вас взяли штуку - все інше - ваші проблеми.

(…) Враження від Захара Беркута: жлоби зайняли гору і беруть гроші за вхід.

30 євро за денний скіпас. Один підйомник. Одна жалюгідна траса. Один раз спуститись! Щоб спуститись другий раз, треба простояти години три в черзі.

Далі він з родиною відправився на гору Тростян. І це – ще одна «весела» історія. Дуже схожа, між іншим: стоянка на 8 (!) місць, одномісний підйомник, денний скіпас коштує 900 грн.