«Заполітизована» вода, або Чому водоканалам постійно бракує грошей
Минулого місяця вступили в силу нові тарифи на послуги «Рівнеоблводоканалу», що були затверджені Нацкомісією
Один кубічний метр водопостачання та водовідведення для населення в середньому подорожчав на гривню. Платіжки із новими розрахунками рівняни почнуть отримувати вже з початку грудня. На тлі численних розмов та звинувачень, які звучали з вуст місцевих політиків і окремих громадських активістів в необґрунтованості тарифів, Press-центр вирішив проїхатися водоканалами західної України, щоб порівняти їхні тарифи і затрати на послуги. А разом із тим, порівняти роботу підприємств. Для цього обрали приблизно однакові із Рівне за розмірами та кількістю населення обласні центри.
Варто зазначити, що тарифи в кожному з обласних центрів різні. Та й затверджувалися вони Нацкомісією, а потім вступили в силу у кожного в різний час. Але, попри це, всі вони вже на старті були збитковими. Причина одна – висока вартість електроенергії, що є основною складовою послуг водопостачання та водовідведення в Україні. До того ж зростає вона значно швидше, ніж змінюються тарифи на послуги водопостачальних підприємств.
Рівне
На «Рівнеоблводоканалі» кажуть, що з початку року вартість електроенергії для них вже кілька разів змінювалася і, врешті, зросла майже на третину. Тому підприємство втратило близько шести мільйонів гривень. А це ті гроші, які можна було витратити на каналізування вулиць, заміну аварійних мереж тощо.
Загалом у тарифах «Рівнеоблводоканалу» електроенергія становить 35% від усіх затрат. До речі, показник цей один з найнижчих з-поміж водоканалів України. На рівненському підприємстві кажуть, щороку, в межах своїх можливостей, ремонтують або змінюють обладнання, щоб зменшити споживання електроенергії. Однак, через специфіку місцевого водоносного горизонту пробурити свердловини в межах міста, так як це, наприклад, є у сусідньому Луцьку чи Тернополі, не можливо. Тому змушені додатково витрачати електроенергію на перекачування води із Гориньгродського та Горбаківського водозаборів, що розташовані за 20-30 кілометрів від обласного центру.
Приблизно на таку ж відстань перекачують і більше половини стоків з Рівного на очисні споруди «Рівнеазоту». Ще й платять підприємству за їх очистку, бо власні очисні міста не можуть очистити увесь об’єм стоків. Ця стаття видатків у структурі тарифу складає 11% витрат. Плюс податки, пальне та витрати, пов’язані із ремонтом або заміною зношеного обладнання підприємства (амортизаційні витрати). От і виходить, що мешканцям багатоквартирних будинків у Рівному, за новими тарифами, вартість кубічного метра води та каналізації тепер обходитиметься у 14,34 грн., а приватному сектору та юридичним особам – 13,38 грн. У багатоповерхівках дорожче, бо тариф включає ще й вартість повірки засобів обліку, абонентське обслуговування, підвищення тиску на верхні поверхи.
Чернівці
Воду до Чернівців, в якому стільки ж мешканців, як і у Рівному, теж транспортують. Щоправда, відстань там значно більша – 54 кілометри. Та й беруть воду здебільшого не з артезіанських свердловин, як у Рівному, а з річки Дністер. Бо підземних водозаборів не достатньо, щоб забезпечити все місто питною водою.
Водопостачальним підприємством у Чернівцях останні три роки керує один з колишніх директорів «Рівнеоблводоканалу» Сергій Дзезик. Часи роботи в Рівному він згадує з певною ностальгією, а «Рівнеоблводоканал» називає одним із найкращих в Україні. Як аргумент п. Дзезик наводить низьку аварійність у Рівному:
- Через зношеність мереж та складність рельєфу у Чернівцях ми щодня ліквідовуємо шість-сім аварійних ситуацій. Це дуже багато. Натомість у Рівному їх в рази менше. Крім того, навіть за серйозних аварій «Рівнеоблводоканал» не обмежує всьому місту подачу води, як у Чернівцях. Складні ремонтні роботи там виконуються здебільшого вночі. А вже зранку вода знову тече з кранів рівнян.
Керівництво «Чернівціводоканалу» сподівається, що ситуацію вдасться виправити за рахунок 17 мільйонів євро, що надасть їм німецька фінансова установа KfW. Перші гроші мають надійти вже наступного року і будуть спрямовані на технічне переоснащення водоканалу.
Нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення в Чернівцях почали діяти на початку жовтня. Для приватного сектору та юридичних осіб метр кубічний води та каналізації обходиться зараз в 12,44 грн., а для мешканців багатоповерхівок - в 13,64 грн. Чернівецькі тарифи не суттєво, але нижчі за рівненські. Витрати електроенергії у структурі їхнього тарифу так само є домінантними і становлять понад 40%, тому що більша відстань транспортування води і перепади висот, на які цю воду потрібно подавати. Натомість, вартість водовідведення у них порівняно із Рівним значно дешевша, бо мають власні очисні споруди. Крім того, більша частина стоків сама стікає по самопливних колекторах. Тож витрачати кошти на їх перекачку, а потім очистку не потрібно.
Ужгород
До місцевого водоканалу ми потрапили не в найкращий час - непорозуміння між керівництвом ужгородського водопостачального підприємства та «Закарпаттяобленерго» досягло апогею. Одні погрожували відключити підприємство від електроенергії, а інші - почали думати, як обмежити її споживання. Майже три мільйони гривень боргу водоканалу перед обленерго могли призвести до того, що вода в кранах мешканців обласного центру з’являлася б лише по кілька годин на добу. Так, як це було ще рік тому.
- Ми заборгували «Закарпаттяобленерго» 2,7 млн. гривень, причому мільйон із них – повернуть з Держбюджету як компенсацію за субсидії. Тож «ціна питання» - 1 млн. 700 тисяч гривень. Частина цього боргу виникла через неоплату за послуги населення, інша частина – через різницю у тарифах, - пояснив тоді директор «Водоканалу м. Ужгород» Станіслав Карташов.
За словами директора, населення платить непогано - на рівні 95%. А левова частка боргу виникла через несвоєчасне і нерівномірне зростання вартості електроенергії. Пригадує, що свої розрахунки по нових тарифах подали до Нацкомісії ще в березні. А погодили їх лише в липні.
- Ввести новий тариф в дію ми змогли лише з 1 вересня, - продовжує пан Карташов. А вже з початку наступного місяця вкотре подорожчали енергоносії. Через цю різницю, ми знову опинилися в мінусі.
Ситуацію таки вдалося виправити – керівники підприємств порозумілися з приводу боргу. Щоправда чи надовго, не відомо.
Зараз в Ужгороді найвищий з-поміж решти обласних центрів західної України тариф на послуги водопостачання та водовідведення - для приватного сектору та юридичних осіб метр кубічний обходиться в 15,69 грн., а для мешканців багатоповерхівок - в 16,67 грн. Половина затрат у структурі тарифу – вартість електроенергії. Воду, яка береться із кількох підземних свердловин та річки Уж, щоб доставити до кінцевого споживача, доводиться піднімати у кілька етапів на великі висоти. Звідси, і чималі затрати електроенергії.
Луцьк
Один із небагатьох обласних центрів західної України, який має дуже вигідне в плані водопостачання розміщення. Все поруч: свердловини в межах міста, очисні - власні. Тож на перекачку води та стоків на далекі відстані витрачатися не потрібно. Тому і мають найнижчий тариф - 10,60 грн. за метр кубічний централізованого водопостачання та каналізації для мешканців багатоквартирних будинків і 9,70 грн. для всіх решта. Однак зізнаються, що діятиме він не довго.
- На відміну від решти обласних центрів наш тариф був встановлений ще в липні два роки тому, - розповідає директор Луцького водоканалу Іван Корчук. - Потім його тільки корегували і то не по всіх показниках. Тому у нас він найнижчий. Через це змушені працювати собі у збиток. На кінець року він становитиме 14 мільйонів гривень. Виконуємо лише поточні ремонти. Останні два роки міська влада нам трохи допомагає фінансово, бо водоканал знаходиться на їх балансі, але і цих грошей не вистачає. Вже подали розрахунки на встановлення нового тарифу, чекаємо на його затвердження Нацкомісією.
Замість післямови
В кожній області тарифи встановлені з врахуванням особливостей їх місцевості та технічних можливостей підприємств. В одних вони вищі, в інших – навпаки. Але скрізь далекі від економічних реалій сьогодення. Керівникам водоканалів доводиться виходити з можливостей, які дуже обмежені. І працювати в умовах, коли тарифи залишаються інструментом спекуляції окремих політиків на настроях виборців. Всі вони це добре розуміють, але кажуть, що нікуди від цього не дінемося. Принаймні, поки що.
А споживачам, щоб не перейматися ростом тарифів, комунальники радять встановлювати лічильники. В такому разі їм доведеться платити лише за фактично використану воду.
Влад ІСАЄВ
Радіо Трек: НОВИНИ
