Закриті міста в СРСР: чому їх не було на картах та які таємниці вони приховували?
Секрети Рядянського Союзу
Історія Радянського Союзу рясніє таємницями, однією з яких є закриті міста, що були оточені колючим дротом, військовими та викреслені з усіх карт. Вони також відомі, як ЗАТО (закриті адміністративно-територіальні одиниці). Існування цих міст замовчувалося, а доступ до них був суворо обмежений.
Які секрети вони приховували, і чому про них заборонялося говорити?
В закритих містах кипіла робота над найважливішими проєктами СРСР.
Там займалися надсекретними розробками в атомній, космічній, військових сферах і проводили випробування, наприклад, сибірської виразки, атомних бомб та радіоактивних матеріалів.
Тож не дивно, що такі надсекретні міста не можна було знайти на картах, а тому і виїхати звідти чи переселитися туди було неможливо. ЗАТО з усіх сторін оточував паркан з колючим дротом, а на усіх в’їздах та виїздах розміщувались КПП.
Мешканці закритих міст підписували спеціальні документи про нерозголошення інформації. Порушення цих договорів могло призвести до відповідальності, зокрема й кримінальної.
Виїжджати з міста було дозволено лише у разі відрядження або у відпустку, а от потрапити в нього могли лише родичі постійних мешканців.
Проте в нагороду за незручності жителі ЗАТО отримували низку привілей.
Їм були доступні дефіцитні товари, процвітаюча соціальна сфера, медицина, освіта та 20% надбавки до заробітної плати.
Після розпаду СРСР закриті міста отримали назви замість цифрового коду та чимало з них втратили свій секретний статус.
Арзамас-16 (закритий ядерний центр Саров)
У 50-ті роки жителі цього міста фактично жили в ізоляції, не маючи змоги залишати територію навіть у відпустці. Це пов’язано з тим, що саме тут велися роботи зі створення атомної бомби.
Навіть сьогодні колишній Арзамас-16, а тепер ядерний центр Саров суворо охороняється та вважається закритим містом.
Красноярськ-26 (Залізногірськ)
В 1950 році ув'язнених ГУЛАГу залучили до будівництва підприємств із випуску космічних супутників та секретного гірничо-хімічного комбінату, який виробляв збройовий плутоній.
Місто, де все це розташовувалось і по сьогодні має статус ЗАТО, але підприємства сконцентровані на переробленні та зберіганні відпрацьованого ядерного палива.
Челябінськ-40 або Челябінськ-65 (Озерськ)
Місто виникло при будівництві сумно відомого хімкомбінату «Маяк», який виробляв радіоактивні ізотопи. У 1957 році там трапився витік радіоактивних відходів, який поставив під загрозу життя 270 тисяч осіб.
Наразі воно й досі є закритим, але хімкомбінат перепрофілювали на переробку відпрацьованих ядерних відходів.
Томськ-7 (Сєвєрск)
Це найбільш заселене ЗАТО. Його побудували понад 20 тис. засуджених злочинців на початку 50-х для обслуговування Сибірського хімкомбінату з випуску високозбагаченого урану та отримання збройового плутонію.
Трохи пізніше у 1958 році у місті було побудовано другу у світі Сибірську АЕС, яка пропрацювала до 2008 року.
Челябінськ-70 (Снєжинськ)
Саме у Челябінську-70, було створено найбільшу в світі термоядерну бомбу, відому як «Кузькіна мать», або «Цар-бомба».
Джерело: Oboz.ua
Радіо Трек: НОВИНИ
