Закінчення українських прізвищ, які вказують на походження з конкретних областей
А «-ський» та «-зький» не вказують на польське походження прізвища
Експерти вважають, що ні загалом по Україні, ні по окремих регіонах прізвища із закінченням на «-енко», як, наприклад, Бондаренко, Петренко, не переважають.
1. «- енко»
Серед корінних українців питома вага носіїв прізвищ, що закінчуються на «-енко», коливається від 30% у Чернігівській області (це найвищий показник по областях) до 4% у Львівській області (найнижчий показник). Загалом по Україні вони не перевищують 15% всіх прізвищ. Тобто прізвищ на «-енко» хоч і не найбільше в Україні, але вони мають найвищу питому вагу.
2. «-ук»
На другому місці серед українських прізвищ – із закінченням на «-ук», як, наприклад, Дмитрук, Кравчук, Марчук, вони зустрічаються по всій Україні.
До 30% носіїв таких прізвищ мешкають у Волинській, Рівненській, Житомирській областях.
3. «-ський» та «-зький»
Люди вважають, що це польські прізвища. Але це поширений стереотип, кажуть експерти. Прізвища з таким закінченням притаманні багатьом слов’янським народам і означають місце походження їхнього першого носія.
Якщо це місцевість на території Польщі, то це прізвище польського походження, якщо на території Чехії, то це прізвище походить саме звідти. Українське прізвище Хорольський означає, що її носій був з відповідного міста на Полтавщині, Уманський, Шпольський – відповідно, з Черкащини, предок українця з прізвищем Ніжинський походив з міста на Чернігівщині тощо.
4. Прізвища-іменники
На четвертому місці серед українських прізвищ – прізвища-«іменники». Це, наприклад, Дуб, Куниця, Стріха, Сало тощо. Такі прізвища поширені по всій Україні, але найбільше їх у Закарпатській області та на Полтавщині.
Джерело: ТСН
Радіо Трек: НОВИНИ
