Як попередити задум ворога з погляду психології: пояснення

середа, 09 березня 2022 16:40

Психотерапевт розповів, що найкраще підготуватися до найгіршого зараз, аніж потім розчаруватися

На початку воєнного періоду кожна людина відчуває шок та діє автоматично за програмою виживання. Розум намагається перебирати варіанти майбутнього, щоб якось підготуватися до нього і не може цього зробити.

Потім повертаються базові емоції та з шоку може бути вихід у різні стани. Наприклад, це може бути відчай, жах, заперечення, повідомляє Ліга.Life.

Після того, як ЗСУ вистояли перші дні війни, українці масово відчули сильну ейфорію та кинулися до бою.

Вплив провини

Війна відбувається не лише на лінії фронту, а й всередині людини. Зокрема інформаційно-психологічний вплив на українців це є одним із завдань ворога.

Психологічна війна – це атака на ідентичність кожного, на базові питання «Хто я», «Яка моя функція», «Яке моє місце у всьому, що коїться», «Що я маю робити». У військових з цим проблем переважно немає, там все чітко, а у цивільних ідентичність під ударом. І провину, яку зараз відчувають чимало українців, і є атакою на ідентичність, розповів психотерапевт Едгар Соболєв.

Провину відчувають усі, хто не відчуває безпосередній страх. На фронті страшно і там немає місця провині, а в тилу деморалізує провина.

І те, і те почуття нормальне в деяких межах. Якщо затоплює страх, то боєць заклякає на місці. Якщо в тилу затоплює провина, людина перестає нормально працювати.

Важливо не дозволяти провині заморожувати себе в бездіяльності. Так, не всі зараз в лавах героїчних ЗСУ, але ми та ЗСУ – одне єдине тіло.

24-го лютого ми відчули, що ми одне тіло. І психологічно це правда.

Кожен має вплив на кожного – усмішка в Рівному, гарний настрій у Львові і якісно виконана робота в Тернополі передасться через сотні рук і врятує життя солдату в Харкові. Це і є єдність духом.

Зараз немає неважливої роботи, немає неважливих людей.

Допомагати одне одному онлайн, поширювати інформацію – теж дуже важливо.
Тримати зв'язок, м'яко переконувати, підбадьорювати, жартувати – теж важливо.
Берегти себе і турбуватися про своє виживання – неймовірно важливо.
Варити каву клієнтам кав'ярні, дякувати, малювати меми.

Найкращий засіб від атаки на ідентичність – це чітко знати свої сильні сторони та визначити свій сектор оборони, як у стрілка в ЗСУ – до 40 градусів, чи до 120 у кулеметника. Не потрібно братися за все. Потрібно добре робити те, що виходить краще.

Очікування

Розчарування і відчай виникають коли є очікування, які можуть не так швидко виправдатися, наприклад, як те, що війна швидко закінчиться.

Рецепт простий, нехай краще перемога стане для нас шоком і несподіванкою, ніж очікування скорого закінчення доведуть до відчаю. Звикніть. Це тепер все, що в нас є. Носилися з порівнянням з Ізраїлем, ну ось.

Краще звикнути та повірити, що це тепер буде тижні, місяці та може роки, як в Ізраїлі. Вони б програли, якби очікували швидкого закінчення. Чим ми гірші?

Ми теж можемо вірити в перемогу, але не чекати її, а працювати й жити далі в цьому.

Зараз ворог чекає, що українці скотяться у відчай від очікування до капітуляції, і тягне гуму, закидуючи сотнями орків щодня просто так. Там людей багато і їм їх не жаль.

Краще підготуватись до відчаю і втрат вже сьогодні, прийняти й повірити в те, що може статися щось найгірше, ніж бути шокованим в майбутньому, тому що супротивник очікує скористатися нашою деморалізацією.

Як підготуватися до найгіршого?

Уявіть на 5 хв, що це сталося, уявіть свої емоції та знайдіть для цього слова й опис.

Наприклад, буддистські монахи щодня медитують на смерть. Це допомагає примиритися з нею і жити повним життям щодня, щохвилини. І це не так швидко навчитися прийняття жахливого. Теж саме, що приймати отруту мікродозами й отримати імунітет.

Життя

Подолавши відчуття провини та надмірні очікування, можна починати жити. У фільмі «Вигнанець» Том Генкс ходив до клубу щочетверга. Знав, що, якщо не буде рутини й традицій, не буде ритму життя й абсолютно реально збожеволіти, тому:

заведіть рутину і традиції;
традиції в роботі, як у фільмі «Good Morning, Vietnam», в спілкуванні, ранкові традиції (так, дивитися новини теж традиція);
виділити собі три-чотири перерви на перегляд новин замість цілого дня. ЗСУ справляться без нашого перегляду новин, а без нашої роботи – їм буде важче;
тим, хто в підвалах в містах, що в облозі, ваша робота – вижити. Україні потрібні українці.