Як люди крали в СРСР: найпопулярніші схеми злодійства (ФОТО)
Більшість населення вважало, що в країні «все колгоспне і все нічийне», тож ні в чому собі не відмовляло, коли випадала така нагода
Дрібне злодійство на побутовому рівні в СРСР існувало скрізь. Абсолютно скрізь – хто би що про це не говорив.
Причини цього досить прості: тотальна бідність, повсюдний дефіцит, а ще – відсутність приватної власності як такої. Більшість вважали, що в країні «все колгоспне і все нічийне», пише у своєму блозі на LiveJournal відомий білоруський блогер Максим Мирович.
Злодійство у громадському харчуванні
Красти в закладах громадського харчування було найпростіше, адже піймати злодія в цьому випадку було дуже складно. Так, сметану розводили кефіром, а кефір розводили молоком. До самого молока додавали соду, списуючи частину як зіпсоване, і просто забираючи його додому.
Супи варилися на комбіжирі, а шматочок м'яса – для видимості – клали безпосередньо в тарілку, щоб страва не здавалася геть пустою.
Так само крали і чай. Добротну частину заварки кухарі відкладали для себе, а до величезної алюмінієвої каструлі з чаєм додавали палений цукор, лишаючи пійло на ніч на маленькому вогні. Таким чином виходила темно-коричнева рідина, яка майже не пахла чаєм.
Злодійство у продуктових магазинах
ГОСТи в СРСР описували норми по «утрушуванні» та «усушці» товару і продавці користувалися цим по максимуму.
Частенько найкращі продукти відпускалися «з-під прилавка» для «своїх», але за накрученою в рази ціною. Отриманий виторг падав у кишеню продавцям і власникам торгової точки.
На базарах теж масово обважували – за допомогою хитромудрих магнітів і прихованих гирьок. Крім того, скрізь були поширені так звані «контрольні ваги».
Злодійство у магазинах промтоварів
Найбільш якісні товари, які були у дефіциті, але несподівано надходили в продаж, також продавали «з-під прилавка», однак за набагато вищою ціною. Причому виявити такі махінації при перевірці було практично неможливо.
Часто перевіряльники й самі наживалися на торгівлі, закриваючи очі на порушення за окрему «мзду».
Злодійство на заводах і будівництвах
Тут тягали все, що погано лежало чи стояло, було ненадійно прикручене або ж легко відливалося чи відсипалося з великої тари. Виносили крадене через прохідні або просто перекидали через паркан спільникам, пише Мирович.
Як крали водії, трактористи і таксисти
Водії з автобаз часто крали бензин, соляру, запчастини і фарбу.
Таксисти – гроші, просто не вмикаючи лічильника. А в пізньому СРСР вони нерідко виявлялися замішаними в дрібному криміналі: допомагали повіям або, наприклад, нелегальним продавцям алкоголю.
Тіньові виробництва
Як відомо, в СРСР існували цілі тіньові підприємства, які шили «фірмовий» одяг і заробляли на цьому неймовірний капітал. Для порівняння, джинси MONTANA в Радянському Союзі коштували 200 рублів (більше однієї середньої зарплати), а джинси «під Монтану» з тканини подешевше – 100-120, що теж було далеко не мало на той час.
Шилося все це нерідко з крадених, списаних або необлікованих матеріалів. Причому в цьому могли брати участь високопоставлені люди – аж до директорів комбінатів. Іноді схеми «накривалися», а про деякі справи навіть писали ЗМІ.
Джерело: Патріоти України
Радіо Трек: НОВИНИ
