«Я все згадала. Пам'ятаю кожен момент того фатального дня»: мама Лізи про останній день її донечки (ФОТО/ВІДЕО)
Жінка вперше розповіла про уламки російської ракети, які залишилися в її тілі
Ірина Дмитрієва, мама особливої дівчинки Лізи, яку 14 липня під час ракетного обстрілу вбила росія, розповіла, що відбувалося в момент ракетного обстрілу. Жінка на власні очі бачила, як її дитина загинула...
«Вперше після трагедії побувала на тому місці, яке тепер закарбується у пам'яті на все життя»
Після операції Ірина втратила пам'ять. Жінка не розуміла, де вона і чому її тіло все перев'язане.
— Всю ніч відтворювала події, згадувала, думала, де Ліза, чому не зі мною...
Я вірила, моя донечка жива, бо такого не може бути, моя дитина не могла загинути, так не повинно бути.
Ірина дивилася на свої травми, і розуміла, що все-таки це не сон. Кожна секунда поступово відтворювалася у пам'яті жінки
«Я все згадала. Пам'ятаю кожен момент того фатального дня...»
Жінка поступово оговтується від трагедії, яка відібрала в неї найцінніше – її особливу дівчинку. Того дня вони йшли на заняття з розвитку. Ліза несла папку з книжками. Їхнє останнє відео облетіло весь світ. Рожевий візочок, щаслива Ліза тримає маму за руку. А потім гул ракети, яка летить просто у натовп.
— Пам'ятаю, як почула гучний гул, подумала, це точно не літак.
Ми одночасно з Лізою підняли голову вверх, прямо над нами летіла ракета - надзвичайно велика.
Здавалося, вона пару метрів над головою. Побачила, як падає в сторону дому офіцерів, тому стала спиною до нього, думала, що закрию собою дитину...
Це була навіть не секунда, а набагато менше. Я дуже сильно тримала візочок разом з Лізою, зігнулась, її голова була біля моєї.
Далі сильний вибух та тремтіння землі. Ми не впали. Тоді я зовсім не відчувала болю, тільки мертва тиша навколо...
Навкруги стіною стояв чорний дим, нічого не було видно.
Я не чула другого вибуху, не чула сигналізації машин, нічого не чула.
«Потім побачила свою кохану донечку, її розірване тіло...»
Ще кілька хвилин Ірина бігала, шукала людей, які могли б допомогти витягнути Лізу з візочка. Навкруги стояла мертва тиша.
— Сіла і почала кричати. Потім відчула сильний біль і побачила як на землю ллється кров, почала задихатися.
Мозок відмовлявся вірити... Ця страшна картина крутиться перед очима знову і знову...
Я все пам'ятаю до дрібниць...
Російські терористи, ці істоти, вбили мою дитину, підняли руку на святе.
Скільки ще світу потрібно доказів, щоб зупинити масові вбивства українського народу???
Також жінка відповіла на найпоширеніше питання.
— Біля візочка була не моя нога. Ми йшли у людному місці, дуже багато постраждалих у той день людей.
У тілі Ірини Дмитрієвої було щонайменше 17 уламків російської ракети. Деякі з них залишилися і, за її словами, вони не несуть ніякої загрози для життя. У жінки перелом ноги, пошкоджена ліва рука, травма черевної порожнини. Великий уламок порвав та зачепив багато органів. Ірина досі не відчуває деяких пальців.
Нагадаємо, жертвами російських ракетних ударів по Вінниці 14 липня, окрім Лізи, стали ще двоє дітей, а всього загинули 27 людей.
Радіо Трек: НОВИНИ
