Війна забирає найкращих: Рівне попрощається із двома полеглими Героями
Загинули за Батьківщину
Українська земля здригається від вибухів, а наші серця – від звісток про втрату захисників. Завтра, 17 травня, Рівне знову у скорботі, рівняни прощатимуться із загиблими на війні Героями – 31-річним Михайлом Цимбалюком та 24-річним Віталієм Орлічем.
Михайло Цимбалюк народився та виріс у Рівному. Навчався у 18-й, а згодом – у 2-й школі, в училищі. З дитинства марив футболом і свого життя без футболу не уявляв.
Міша Цимбалюк був одним із кращих бомбардирів та гравців Рівненського району. Брав участь у багатьох футбольних змаганнях області та України, серед АТОвців зокрема.
Востаннє Міша виступав за команду «РОКО» (Городок), також на обласному рівні – за клуб «Калина» (Бугрин), ФК «Мізоч», «Енергія» (Володимирець) та інші, – пригадують його друзі.
Мама Ірина розповідає, що сина й доньку виховувала сама, допомагала бабуся. У їхній сім’ї завжди панували любов, підтримка, довіра. Проблем із дітьми ніколи не було.
У 2010 році Михайло пішов на службу, він був десантником. Про військові будні вже тоді говорив мало, але я бачила як йому подобалася ця справа, – згадує мати Героя.
Коли ж Михайло повернувся до цивільного життя, працював на виробництві меблів, бо мав хист і бажання майструвати своїми руками. Любив господарювати. Але всі плани перекреслила звістка про війну. Бути осторонь Михайло не зміг. У травні отримав повістку і без вагань повернувся на службу.
Завжди чули, що живий, здоровий, що все добре. Лише згодом я дізналася, що він був у Бахмуті... Багато його побратимів не повернулися звідти, а Мишко там був взводним і навіть зміг вивести свій взвод без втрат. За цей час син дуже змінився.
Подорослішав, я інколи дивилася на нього і не впізнавала свою ж дитину: серйозний погляд, виважені рішення, - пригадує матір Героя Ірина.
Звістка про смерть молодшого сержанта, командира другого відділення протитанкових керованих ракет Михайла Цимбалюка прилетіла 11 травня. Він загинув під час мінометного обстрілу у районі Оріхово-Василівка, Донецької області.
Віталій Орліч народився у Зарічному, але все життя Героя минуло у Рівному. Навчався у 11 школі, а після 9 класу здобув фах водія-механіка у автотранспортному технікумі.
Після технікуму Віталій пішов на строкову службу в армію. Ніколи не мріяв бути військовим, говорив, що відслужить — і далі будуватиме своє життя спокійно. Але після чотирьох місяців строкової служби підписав контракт, – пригадує мама Героя Інна.
Віталієві судилося саме на військовій службі зустріти своє кохання. Христина також військовослужбовець. У червні 2022 року на Донеччині вони й одружилися.
Вітай був надзвичайно доброю людиною, щирим, щедрим, дуже любив дітей та тварин.
Він був просто золотою дитиною, моєю опорою та підтримкою. Завжди спокійний, ніколи ні з ким не сварився, врівноважений, вчив мене так жити... Був прикладом для молодшого брата, втіхою для нас з чоловіком, – розповідає мати Героя Інна.
На жаль, війна зробила свою чорну справу. 13 травня 2023 року 24-річний стрілець-снайпер, старший солдат Віталій Орліч потрапив під артобстріл у районі населеного пункту Перший Лиман на Харківщині. Віталій загинув, захищаючи Батьківщину.
Прощання із Героями відбудеться завтра, 17 травня, о 10.00 на майдані Незалежності. Чин похорону здійснять у Свято-Покровському кафедральному соборі. Поховають їх на кладовищі “Нове”.
*У разі оголошення повітряної тривоги прощання відбудеться або по її завершенню, або, у випадку затяжної, буде скасоване.
Присутнім необхідно пройти в найближче укриття. Їх адреси можна знайти тут.
Джерело: «Рівненська міська рада»
Радіо Трек: НОВИНИ
