Вчимося, щоб не працювати, або Чому диплом не гарантує роботи
Більшість людей у Європі не прагнуть отримувати саме вищу освіту, і дивуються кількості дипломів українців
В Європі не розуміють, чому в Україні стільки людей мають вищу освіту, але мало хто працює за фахом. Українці ж навпаки – дивуються, що в Європі престижно бути електриком, сантехніком чи механіком, а не юристом або економістом. Виявляється, це не просто культурна особливість, а наслідок глибших процесів.
Україна: культ диплома, якого не потребує ринок
Протягом останніх 30 років в Україні сформувався стереотип: без вищої освіти неможливо досягти успіху. У 90-х і 2000-х з’явилося безліч університетів, які випускали десятки тисяч юристів, економістів та менеджерів, хоча ринок праці не потребував такої кількості спеціалістів.
Водночас робітничі професії поступово втратили популярність.
Якщо за радянських часів робітники на заводах отримували квартири, соцпакети та мали стабільні зарплати, то після розпаду СРСР велика частина промисловості занепала. Відповідно, професії зварювальника, механіка чи електрика стали асоціюватися з нестабільністю та низькими доходами.
До того ж багато батьків прагнули дати дітям «краще майбутнє», наполягаючи на отриманні диплому, навіть якщо дитина не мала інтересу до вибраної професії. У результаті Україна отримала парадоксальну ситуацію: багато людей з вищою освітою, але критичний дефіцит робітничих спеціальностей.
Європа: практичний підхід до освіти
На відміну від України, в більшості європейських країн вища освіта не є обов’язковою для кар’єрного успіху. Молодь може обрати професійне навчання і при цьому мати високу зарплату та соціальні гарантії.
Німеччина та Австрія
Тут працює система дуальної освіти – студенти одночасно навчаються та працюють. Наприклад, майбутній автомеханік 3-4 дні працює на підприємстві, а решту часу навчається в коледжі. Йому платять 600-1 200 євро стипендії, а після випуску він гарантовано має роботу.
Швейцарія
Зарплати робітників часто не поступаються офісним посадам. Сантехнік чи електрик може заробляти 4 000-6 000 євро на місяць, що не набагато менше за зарплату середнього менеджера.
Франція
Тут існують ліцеї професійної освіти, де за 2-3 роки можна здобути кваліфікацію кухаря, дизайнера, механіка. Після випуску молодь одразу починає працювати, а не витрачає роки на навчання заради «корочки».
Скандинавські країни
У Фінляндії та Швеції багато випускників шкіл йдуть не в університети, а у профтехучилища, бо знають: професійна освіта – це стабільність, висока зарплата та повага в суспільстві.
Чому в Україні ринок праці у глухому куті?
Україна зараз переживає серйозну кризу на ринку праці через три основні фактори:
1. Дефіцит робочих рук
-
Через війну багато працездатних людей виїхало за кордон або мобілізовані.
-
Водночас частина молоді просто не хоче працювати за малі гроші.
2. Застаріла система освіти
-
Навчальні програми не відповідають сучасним потребам бізнесу.
-
Роботодавці змушені самостійно навчати співробітників, що забирає час і ресурси.
3. Низькі зарплати
-
Багато професій в Україні просто не можуть забезпечити гідний рівень життя.
-
В результаті молодь або їде за кордон, або обирає будь-яку роботу, де більше платять, навіть якщо вона не відповідає їхньому диплому.
Україна може взяти приклад з Європи та змінити підхід до ринку праці. Інакше ми й далі матимемо армію юристів та економістів, які працюють не за фахом, і величезний дефіцит кваліфікованих робітників.
Радіо Трек: НОВИНИ
