Нестримне бажання роздерибанити: екс-міністр розкритикував освітню реформу
Навіщо все руйнувати?
Станіслав Ніколаєнко, голова Асоціації працівників аграрних навчальних закладів України «Украгроосвіта», міністр освіти і науки України (2005—2007) у своєму блозі на Освіта.ua підняв питання: Кому заважають українські коледжі?
Міністерство освіти і науки України вчергове вирішило «покерувати» освітою, на цей раз коледжами і університетами. Ним підготовлено проєкт змін до деяких законів щодо модернізації закладів освіти, - зазначає Ніколаєнко.
Обговорюючи цей законодавчий опус, колеги мене кілька разів запитували: хто і навіщо це робить? Невже це вимоги експертів Європейського Союзу?
Однозначно стверджую – ні! Ніхто не вимагав у нас змінювати перелік спеціальностей, бо європейці вважають це нашими національними особливостями.
Не чую я категоричних вимог з боку Міністерства фінансів щодо економії коштів, закриття навчальних закладів. Ніхто не вимагає трощити колективи коледжів, закривати школи, мотивуючи це безглуздя незначним числом учнів.
Екс-міністр озвучив перелік змін, які, на якого думку, не є об'єктивними та шкодитимуть українським системам вищої та фахової передвищої освіти.
Ніколаєнко звернув увагу на те, що в Україні було давно сформовно механізм ступеневої підготовки, коли учні шкіл обирали в коледжі професію і продовжували навчання з неї в університетах. Це дозволяло підвищувати якість теоретичної та практичної підготовки та економити кошти на підготовку кадрів, оскільки випускники коледжів зараховувались на другий-третій курс навчання.
Однак МОН змінило Правила вступу і відмінило порядок прийому випускників коледжів –шляхом складання комплексного іспиту з професії на Національний мільтипредметний тест, як для випускників школи.
У відомстві були переконані, що випускники коледжів не йдуть далі працювати на виробництво, однак аналіз говорить про те, що більше половини випускників коледжів все ж йдуть у реальне виробництво.
Також освітятнин пише, що є питання щодо запропонованого МОН способу передачі коледжів, як відокремлених структурних підрозділів університетів, обласним радам – шляхом заборони ведення ними освітніх послуг, окрім практичної підготовки.
Тобто навмисно ігноруються ефективні зв’язки колективів між собою – навчальні, методичні, наукові, інноваційні, можливість викладачів коледжів підвищувати кваліфікацію, навчатись в аспірантурі. Заборонити і все! Що буде з викладачами, співробітниками, студентами – нікого не хвилює, – пише він.
В око впадає нестримне бажання авторів законопроєкту роздерибанити матеріальну базу, землю університетів та коледжів. Всупереч Указу Президента «Про Положення про національний заклад (установу) України», Законам України «Про освіту», «Про вищу освіту» планується вилучати матеріальну базу разом із землею без погодження із вченими радами університетів, педагогічними радами коледжів, наглядовими радами, роботодавцями.
Ніколаєнко також зазначає, що частина коледжів дійсно перебувають у критичному стані, чисельність студентів мінімальна. На його думку, було б логічно об'єднувати їх, як роблять з університетами. Однак є й гарні коледжі, які показують високі результати і співпрацюють з вишами.
Є гарні колективи коледжів, результати, гарна співпраця закладів вищої освіти і коледжу.
Наприклад в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Київському торговельно-економічному університеті, Вінницькому аграрному університеті та ін.
Навіщо все це руйнувати? – зазначає він у блозі.
Свій допис Ніколаєнко завершує словами:
Запропоновані зміни не носять об’єктивного характеру, не витребувані часом і нікому не потрібні.
Дивує та затятість, з якою автори «реформ» протискують свої зміни. Аналіз цих кроків говорить, що вони не на користь справі.
Як працювати, що робити, знають науково-педагогічні колективи, які нині чітко орієнтовані на європейську стратегію розвитку вищої освіти, беруть активну участь у міжнародних проєктах, а також в альянсах університетів.
Та їхня думка нікого не цікавить. Головне зміни заради змін.
Радіо Трек: НОВИНИ
