В росії відроджується жанр анекдоту. Через війну в Україні (+АНЕКДОТИ)
Чому так - пояснила антрополог
Розквіт анекдоту, як жанру, спостерігався в СРСР, коли люди не могли відкрито висловлювати свою думку і ставлення до подій висловлювали у вигляді жарту.
Зараз відбувається схожа ситуація в росії. І це, вважає тамтешній антрополог Олександра Архіпова, - поганий знак.
Це не ознака чогось смішного. Це означає, що виникають певні ситуації, які наш мозок сприймає, як абсурдні. Настільки абсурдні, що єдиний варіант - посміятися над ними.
Те, що все більше людей передають анекдоти з уст в уста, антрополог назвала відчуттям у людей катастрофи чи біди.
***
Ви хто?
- Вершники апокаліпсису.
- А куди ви тікаєте?
- Ми тікаємо з росії.
***
Приходить путін до гадалки і каже:
- Розкажи мені моє майбутнє.
- Я бачу, що ти їдеш кудись і навколо тебе безліч людей. І вони аплодують, аплодують, обнімаються, плачуть від щастя.
- Ммм... Я, напевно, стою у відкритому авто? - питає путін.
- Не знаю, - каже гадалка, - кришка труни закрита.
З серії найчорнішого гумору - це анекдоти про розмови російських військовополонених з мамами.
- Мамо, я в полоні.
- Синку, потім передзвони: я в черзі в IKEA за акулами.
В анекдотах значна кількість людей відображає відчуття цілковитого жаху від того, що відбувається: мовляв, тепер я знаю, що означає бути одночасно і німцем, і євреєм в Німеччині 1941 року.
Тобто росіяни знайшли спосіб виражати свої емоції, розуміючи, що їх ненавидять за діло і намагаючись боротися зі своєю владою.
Анекдот також здатен розбити небажання частини людей розплющити очі на очевидні речі: зруйновані війною будинки, вбитих і поранених людей. Тому він стає важливішим за пропаганду.
Від нових анекдотів - не весело, а страшно. І саме в цій ситуації росіяни зараз перебувають, каже антрополог.
Вірменське радіо питає:
- Що таке буква Z?
- Це половина свастики. Решту - вкрали.
***
- Як буде називатися остання соцмережа росії?
- «300 грам».
Джерело: Медуза
Радіо Трек: НОВИНИ
