Українці розповіли, за якими продуктами вони сумують у Німеччині (ФОТО)
Та до чого доводиться звикати
Vesti.ua дослідили, як українці асимілювали свої продуктові звички, у яких магазинах купують їжу та як обходяться без звичних для них продуктів.
Родина харків’֦янки Олени приїхала до передмістя Мюнхена навесні 2022 року.
Ми приїхали та одразу оселилися поряд з продуктовим ринком, там торгують турки та араби: саме там беремо найкращі продукти, які схожі на наші, українські, – розповідає Олена, яка щоранку готує сніданок для двох синів-підлітків.
На ринку купує свіжі овочі, м'ясо та крупи – основу раціону народів у Східній Європі.
Я купую у турків гречку – вона тут якісна, хоча й не дуже дешева. А ще знайшла у них справжні кабачки, а не цукіні, як у всіх мережевих магазинах, – каже харків'янка.
Чи не найбільший дефіцит для українців, які опинилися в Німеччині, – гречана крупа. Німецькі кухарі не сприйняли її ще в далекому Середньовіччі, і тепер купити гречку можна в певних місцях.
Українці, з якими поспілкувалося видання, рекомендують шукати гречку в мережах DM, Rewe, Kaufland, де крупу продають за ціною приблизно 3,5 євро за півкіло.
Звичайно, простіше купити необсмажену зелену крупу, яка коштує від 5 євро/кг, проте до страв з неї українці не звикли.
Друга гастрономічна звичка, не властива німцям, – сир, з якого у нас звикли готувати сирники. Знайти «правильний» нелегко.
- Німецький кисломолочний сир дуже вологий, все розвалюється, підгоряє.
Сир Quark є у всіх молочних відділах, але це не те. А ось у Lidl та Kaufland є зернистий Tworog за ціною близько 1,75 євро за 200 г, та ще зернистий Frischkäse, – розповідають в українсько-німецькій групі у Facebook.
Неможливо знайти у мережевих магазинах зефір. Солодкі пастилки зі збитого плодового пюре з яєчним білком та цукром продають лише у так званих російських магазинчиках.
Там є і квас, і торти «Київські», і цукерки Roshen, – радить харків'янка. – А взагалі, в Німеччині смачніше морозиво - у ньому менше цукру. І випічка вся смачна та не така солодка, як у нас, - каже вона.
Возять смаколики з України
Також українцям не вистачає недорогої риби.
Мені дуже бракує нашого оселедця. Ну дуже! – жаліється киянин Гліб. – Нестачу риби в раціоні вдається замінювати копченою скумбрією.
У деяких торгових мережах ФРН, щоправда, є схожий продукт – філе оселедця в олії, але емігранти кажуть: це не те.
Аналогічна ситуація з субпродуктами, які в Німеччині заведено додавати в ковбасу або подавати в ресторанах (наприклад, курячі серця або яловича печінка).
В Україні їх продають у магазинах, навіть у великих мережах, а от у ФРН українські господині шукають їх у національних крамницях.
Я знайшла купу субпродуктів в арабських магазинах – і серця, і шлунки, і навіть яловичий язик, – каже киянка Тетяна, яка виїхала до Німеччини.
Ще одна товарна позиція, яку в німецьких магазинах продають нечасто, – столовий буряк для борщу.
У Німеччині буряк їдять нечасто, тому купити його там – все одно що в Україні придбати свіже манго, а коштує буряк у середньому 1,6 євро/кг.
Те саме стосується гороху для супу та каш. Але якщо вдасться знайти, коштуватиме недорого, близько 2,5 євро/кг.
Також дивина у Німеччині – квас. Водночас з часом біженці почали знаходити у магазинах бажану продукцію, привезену з батьківщини, – виявляється, з масовою міграцією біженців швидко організувася такий вид бізнесу.
Радіо Трек: НОВИНИ
