У воюючій державі стільки чоловіків ми б мали бачити на зборах із питань оборони (ФОТО)
«Але ні, ця зграя вимагає у влади права на знищення українських Карпат джипінгом» (АК)
- 22 липня 2026 року в місті Яремче Івано-Франківської області відбувся протест так званих організаторів джип-турів (джиперів). Пункт екологічного контролю №1 в Яремчі, де зібралося протестувальники на джипах.
- Цих вгодованих чоловіків обурили спільні рейди Екоінспекції, поліції та працівникі
- Правоохоронці штрафували водіїв за незаконні заїзди на заповідні території
Які вимоги висували джипери?
Представники місцевої асоціації власників джипів і квадроциклів вийшли з відкритим зверненням та вимагали від влади:
- Легалізувати діяльність: Затвердити чіткі офіційні маршрути для катання, які проходитимуть поза межами природно-заповідного фонду.
- Зберегти робочі місця: Вони наголошували, що джипінг є основним заробітком для понад 300 сімей громади, можливістю працевлаштування ВПО та підтримки туризму.
- Запровадити контроль: Створити правила, щоб карати лише тих водіїв, які хаотично руйнують заповідні зони на власній техніці.
Чому виник суспільний резонанс?
Фраза з допису Валентина Балагури «У воюючій державі таку кількість чоловіків ми б мали бачити на зустрічах, які стосуються оборони...» відображає гостру критику суспільства у двох площинах:
- Екологічна шкода: За даними екологів, джипінг знищує рідкісну рослинність Карпат, посилює ерозію ґрунту та лякає диких тварин. Збитки від початку року вже оцінили у понад 1,4 млн гривень.
- Мобілізаційний та воєнний контекст: Людей обурило, що велика кількість чоловіків призовного віку під час повномасштабної війни збирається на масовий «протест» заради права на екстремальні розваги та бізнес у горах, замість залучення до оборонних ініціатив.
Сам Валентин Балагура є військовим, і в своєму іншому дописі каже:
Валентин Балагура- Найбільша несправедливість цієї війни полягає в тому, що одні вже роками живуть із розумінням, що їхня служба може завершитися лише при досягненні пенсійного віку або важкого поранення.
Вони продовжують виконувати свій обов’язок, поки інші сперечаються про те, чи потрібна взагалі мобілізація.
Найдивніше, що багато людей одночасно говорять: «Боріться до кінця», «Не віддавайте жодного клаптика землі», «ЗСУ – наші герої».
Але, коли мова заходить про поповнення армії, вони раптом стають противниками мобілізації, ТЦК та будь-яких рішень, які дозволяють замінити втомлених військових.
Це вже нагадує роздвоєнням особистості, шановні.
Треба чесно відповісти собі на просте питання. Хто має замінити тих, хто вже роками служить? Хто має дати їм можливість відпочити, пройти лікування, побачити свої сім’ї…?
Сьогодні кожен чоловік має можливість самостійно обрати підрозділ, спеціальність і команду, в якій хоче служити. Є навіть багато не бойових вакансій.
Проте і це не переконує їх вступити до війська. Тож якщо людина свідомо не користується цим правом, то держава мусить силою мобілізовувати.
Радіо Трек: НОВИНИ
