«У 5-му класі вчать те, що у нас у 1-му», – українки про разючу різницю між освітою вдома і в Європі
Їхні діти у 12 – ще такі діти!
Опитування українців, які через повномасштабне російське вторгнення опинилися у Швеції та мають дітей шкільного віку, показало, що вони відчувають переваги нового освітнього досвіду, та, водночас, страх через можливе відставання дітей у навчанні за українськими програмами.
Про те, як змінюється ставлення українців у Швеції до освіти, а також те, чому учні продовжують навчатися онлайн у школах України, у своїй колонці на сайті НУШ розповіла Олена Підгорна, соціологиня й дослідниця програми UNET Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS), директорка програми Ukraine Global Scholars.
У 2022 році майже 50 000 громадян України отримали тимчасовий захист у Швеції, з них понад 10 000 – діти шкільного віку.
Дослідження міграційного та освітнього досвіду українських біженців із дітьми шкільного віку в Швеції, проведене з листопада 2022 року до березня 2023 року, виявило цікаві факти.
Згідно з результатами опитування, чимало таких родин змушені були орієнтуватися на шкільну освіту в обох країнах – й у Швеції, і в Україні.
Зокрема, після 6-12 місяців життя в новій державі українці неоднозначно ставилися до місцевих шкіл та зміни освітніх траєкторій своїх дітей:
• з одного боку, вони цінували підтримку та новий шкільний досвід, який отримали;
• а з іншого – висловлювали побоювання, що вдома вони відстануть від національної навчальної програми.
Менше тиску задля академічних досягнень
Загалом українці звикли інвестувати в освіту своїх дітей час, зусилля та гроші.
Наприклад, одна з матерів згадувала, як годинами допомагала своїм дітям робити домашнє завдання в Україні, а зараз її сини (9 і 12 років) відвідують місцеву школу в Швеції, і вона відчуває, що діти сильно відстали й втратили цікавість.
Педагоги у Швеції, на відміну від українських, не очікують, що батьки чи інші законні представники будуть залучені до виконання академічної складової навчання своїх дітей. Обов’язкова шкільна програма тут не так щільно наповнена академічним змістом і немає тиску на дітей.
Дехто з батьків навіть говорить, що їхні діти в 5 класі у Швеції роблять те ж, що робили в 1 класі в Україні.
Однак не всі батьки незадоволені академічним змістом шведської навчальної програми.
Дехто з них переглянув свій підхід до шкільної освіти й почав цінувати відсутність надмірного тиску на дітей і дорослих.
Наприклад, Анна, три доньки якої вчилися в престижних школах Києва, а зараз відвідують школу у Швеції, розмірковує над тим, як змінилося її ставлення до освіти:
Я спостерігала за дітьми – ровесниками моїх доньок – і помітила, наскільки вони тут спокійні й не агресивні. До 12 років вони всі діти.
В Україні ж усе інакше. У той час, коли формується дитяча психіка, шведська навчальна програма більш гнучка і проста. Вона не переобтяжена надважкою математикою, наприклад. Але не варто думати, що математика тут слабша.
Просто вона зʼявляється в потрібний час. Коли тобі 12 років, перевантажена навчальна програма не потрібна, – коментує Анна.
Менша академічна щільність навчальної програми дає змогу шведським школам приділяти більше часу соціалізації та розвитку допитливості, комунікативних навичок, екологічної грамотності учнів.
Відмінності між системами освіти України й Швеції разючі.
Тож майбутні траєкторії українських дітей-біженців будуть визначені подальшим розвитком політики тимчасового захисту, тим, як сім’ї відчувають своє соціальне становище в Україні та за кордоном і, що не менш важливо, тою символічною цінністю, яку кожнен із двох контекстів матиме для сімей і самих дітей.
Радіо Трек: НОВИНИ
