«Тато не кинув пити, палити й вас з мамою не кине», - чому людям так важко позбутися звичок
Це вважають проривом у лікуванні залежностей
Вчені з університетів SWC і UCLA зробили важливе відкриття — вони з’ясували, як наш мозок формує звички і чому нам так складно від них відмовитись. Це відкриття допоможе краще лікувати залежності, компульсивну поведінку та навіть хворобу Паркінсона.
У мозку працюють дві системи навчання
Раніше науковці вважали, що мозок навчається через систему очікування винагороди. Це означає: якщо ми зробили щось, отримали приємний результат — мозок «запам’ятовує» це і пропонує зробити знову. Наприклад, з’їли щось смачне — хочемо знову те саме.
Але нове дослідження виявило ще одну важливу систему — систему повторення дій. Вона працює незалежно від результату. Якщо ми часто повторюємо якусь дію, навіть без нагороди, мозок її «вбудовує» як звичну.
Це і є причина, чому ми діємо на автоматі. Наприклад, завжди купуємо один і той самий бутерброд або переходимо дорогу в одному й тому ж місці — навіть не замислюючись.
Як це виглядає в мозку
-
Система винагороди (RPE) працює в одній частині мозку — вона активується, коли щось приємне або корисне.
-
Система повторень (APE) — в іншій частині мозку, і вона реагує лише на сам факт дії, а не на її результат.
Коли вчені досліджували мишей, вони побачили: якщо «вимкнути» систему повторення, тварини не можуть сформувати звичку. Вони вчаться повільніше і не досягають автоматичного виконання завдання.
Чому звички важко змінити
Коли дія закріплюється через систему повторення, ми робимо її без участі свідомості. Це дає мозку змогу зосередитися на інших речах — наприклад, думати або говорити, поки ми керуємо авто.
Тому просте бажання перестати робити щось шкідливе не завжди працює. Краще замінити звичку — наприклад, жувати гумку замість куріння.
Що з цього випливає
Це відкриття може допомогти:
-
краще розуміти залежності (алкоголь, їжа, соціальні мережі);
-
пояснити компульсивну поведінку (наприклад, звичку гризти нігті);
-
лікувати хворобу Паркінсона — адже при цьому захворюванні ушкоджуються саме ті частини мозку, які відповідають за звички.
У хворих на Паркінсона часто порушується звична поведінка — наприклад, складно йти, але при цьому вони можуть кататися на велосипеді. Це пов’язано з тим, що система звичок працює гірше, а інша — ще активна.
Звички — це не просто питання сили волі. Вони глибоко вкорінені в нашому мозку. Тепер, завдяки новим дослідженням, ми краще розуміємо, як вони формуються, і як можна змінити шкідливу поведінку.
Радіо Трек: НОВИНИ
