Таємницю забобону розкрито: чому люди стукають по дереву «на удачу»?
Цей «ритуал» є популярним у всьому світі і має різні варіації
Забобон стукати по дереву для удачі поширений у багатьох культурах, але його походження досі залишається невизначеним. І хоч ця традиція існує з XIX-го століття, немає єдиної думки щодо того, як вона виникла насправді.
Психологія стукоту по дереву
Ми здійснюємо ритуали (або уникаючу поведінку), сподіваючись, що вони допоможуть нам уникнути невдачі або відвернути від себе навроки.
У дослідженні, проведеному університетом Чикаго в 2013 році, вчені виявили закономірність у поведінці своїх піддослідних.
Спокушаючи долю словами на кшталт «я ніколи не потраплю в автомобільну аварію», кожен суб’єкт або стукав по дереву, кидав м’яч (що не має жодних марновірств), або тримав м’яч і нічого не робив.
Дослідники виявили, що суб’єкти, які виконували дію (а не просто тримали м’яч), відчували, наче уникли нещастя.
Язичницькі, християнські та більш нові теорії походження
Одне з пояснень цього забобону пов'язане з давніми язичницькими культурами, які вірили, що духи та боги живуть на деревах.
Стукіт по стовбурах дерев, вірогідно, служив для пробудження духів і заклику до їх захисту, але це також міг бути способом висловити подяку за удачу.
Навіщо стукати по дереву:
- щоб гучний звук відлякав злих духів
- щоб викликати добро на допомогу
- щоб вібрації дерева зміцнили ауру
Коли Київську Русь хрестили, давні традиції не зникли, а просто трансформувалися.
Християни часто пов'язують цю практику з хресним деревом від розп'яття Христа, оскільки перші хрести виготовляли з дерева, у тому числі натільні.
Деякі дослідники вважають стукіт по дереву більш новим явищем. У своїй книзі «Знання ігрового майданчика» британський фольклорист Стів Роуд простежує цю практику до дитячої гри XIX-го століття під назвою «Тіггі Тачвуд», в якій гравці були захищені від можливості бути спійманими щоразу, коли вони торкалися шматка дерева, наприклад, дверей чи стовбура дерева.
Хоча достовірно невідомо, як виникло повір’я «стукати по дереву», цей забобон залишається популярним у всьому світі і має різні варіації.
Наприклад, турки часто смикають за мочку вуха і двічі стукають по дереву, щоб відвернути невдачу, а італійці говорять «доторкнутися до заліза» з тією ж метою.
Радіо Трек: НОВИНИ
