Солона залежність, або Чого так тягне на солоненьке
Вважається, що наука найкраще дослідила саме солоний смак
Смак солі ми відчуваємо язиком, імпульси починають надходити рецепторами у скроневу долю мозку, тобто в зону смаку. Автоматично відбувається збудження всього мозку та формується зв'язок: сіль – насолода. Солона їжа нам подобається.
Наприклад, гіркий чи кислий смак ми відчуваємо лише певною смаковою зоною, а солоне впливає на підкірку мозку, на глибинні його структури, на центри задоволення. Саме тому мозок потребує солі все більше і більше.
Надлишок солі призводить до підвищення артеріального тиску, який запускає багато негативних механізмів – атеросклероз, деменцію. При цьому у гіпертоніків підвищений сольовий поріг чутливості, тобто їм хочеться ще більше солі.
Лікарі запевняють, що людина може спокійно прожити й без додавання солі до страв. Вона й так міститься у кожному продукті, який ми споживаємо. А бажання додатково солити страви виникає через те, що людина вже потрапила у солону залежність.
Норма споживання солі складає – 1,3 г на добу (приблизно третина чайної ложки). Якщо з'їсти на сніданок смажене яйце, хліб із сиром і трохи бекону — це вже 2 г.
Лікарі кажуть, аби зменшити споживання солі, треба обмежити споживання переробленого м'яса (ковбас, сосисок та ін.), зменшити обсяги споживання твердого сиру та не підсолювати страви під час приготування.
Повідомлення про здоров'я мають суто рекомендаційний характер. У випадку виникнення проблем - звертайтеся до лікаря. Не займайтесь самолікуванням!
Радіо Трек: НОВИНИ
