Школи, тюрми, кораблі: як зараз живуть українські біженці у Нідерландах
Яку допомогу отримують та які мають перспективи працевлаштування?
Про це в інтерв’ю Еспресо.ТВ розповіла громадська активістка, волонтерка та викладач української мови Наталя Кот.
Як Наталя потрапила до Нідерландів
Жінка з Луганська, переїхала в Київ після вторгнення росіян в Україну у 2014 році.
На момент повномасштабного вторгнення Наталя з чоловіком виховували двох доньок: 1 і 11 років. Тому одразу переїхали у будинок батьків чоловіка у Фастівському районі Київщини. Там пробули два тижні.
Рішення виїжджати я ухвалила після чергового вибуху у Білій Церкві, після якого у моєї старшої доньки почалася панічна атака, - розповідає Наталя.
Метою Наталі було виїхати якнайдалі від кордонів росії та білорусі. Тому варіанти Польщі, країн Балтії вона не розглядала. Натомість мала багато пропозицій від друзів з-за кордону, однією з яких було запрошення саме до Нідерландів.
Умови проживання українських біженців
Спочатку українців розселяли у розподільчих пунктах - школах, на кораблях, у тюрмах:
Хоча це не та тюрма, яку ми собі уявляємо.
Наприклад, Наталю з дітьми поселили у розподільчий пункт у будинку для дівчат, які мали проблеми з законом – з невеличкими кімнатами, туалетом та душем на 20 таких кімнат.
При цьому нідерландці проявили неймовірну чуйність та гостинність: забезпечували біженців усім необхідним, харчуванням, дитячими сумішами, підгузками, одягом, молочними сумішами, навіть вушними паличками та вітаміном Д для Наталиної дівчинки-немовляти.
Пізніше Наталя з дітьми переїхали жити у готель, ретрит, як такі заклади називають у Європі, що розташовується за 3 години їзди від Амстердама.
Грошові виплати біженцям
До 1 січня вони становили 260 євро на особу.
Це для тих, хто мешкає у притулку. Ті ж, хто живе у родичів, деінде отримував додаткову компенсацію за комунальні послуги – вони тут дуже дорогі! Компенсували трохи більше 100 євро.
Кошти розподіляються таким чином:
- 55 євро на особисті витрати,
- 205 євро – на харчування, які мешканці притулку сплачують там, де живуть.
Наталя розповіла, що звичну українську їжу для них готують жінки-біженки з їхнього ж притулку.
Жити, не шикуючи, на ці кошти можна. Оскільки ми не платимо комунальних послуг. Вони тут дуже дорогі. Кажуть, що це становить близько 1000 євро на місяць.
Раніше, якщо старша за 18 років особа знаходила роботу, її позбавляли виплати у 260 євро. З 1 лютого, якщо хтось у родині працює, виплат позбавляють усіх.
Нідерланди – дуже соціально спрямована країна
Оскільки це саме так, а Наталя з жовтня працює, виплат її дітей не позбавили – просто призначили інші.
Тут виплачується допомога на дитину від 0 до 18 років незалежно від доходу (Наталя не назвала цієї суми). За умови ж мінімального доходу на дитину виплачується додатково близько 300 євро.
Українці вимагали роботу
З першого дня у Нідерландах українки вимагали:
Дайте нам роботу.
Водночас проблемою є те, що більшість українців не володіють іноземними мовами.
У Нідерландах навпаки – усі, кому більше за 15 років і до старості (а вона тут настає пізно) володіють англійською.
Проте усіляко заохочують вивчати їхню рідну мову, нідерландську. Пропонуючи різні курси.
Наталя працює з жовтня – їй пощастило.
Англійську вона знала на побутовому рівні.
Я підійшла до власника приміщення, де ми проживаємо. Частина його продовжувала функціонувати як бізнес-центр. Він сказав, що має вакансію менеджера.
Зараз знання англійської у Наталі суттєво покращилося, а дописи у соцмережах вона публікує нідерландською.
Без нідерландської неможливо знайти роботу медпрацівника, доглядальниці чи навіть у супермаркеті.
На жаль, наші жінки зазвичай працюють у клінінгових компаніях, у теплицях, на полях – там не потрібні знання мови. Низькокваліфікована праця, вона є.
Через Covid певні ніші виявилися незаповненими і їх зараз заповнюють українці.
Оплата і тривалість праці
Мінімальна зарплатня у Нідерландах, - розповіла Наталя, - близько 1700 євро за повний робочий день.
Але!
40 годин на тиждень тут майже ніхто не працює.
Коли я розповідала нідерландцям про те, як ми працюємо в Україні, вони запитували: коли ти проводила час з дітьми, коли ти відпочивала, подорожувала, насолоджувалася життям? Для них нормальним є працювати 4-6 годин на день.
У них налагоджений work/life balance.
Детальніше дізнатися про життя українських біженців у Нідерландах можна, переглянувши відео з Наталею Кот:
Радіо Трек: НОВИНИ
