Що жували діти в СРСР, коли жуйка була недоступною
Як дефіцит породив дивні звички дітей
Сьогодні жувальна гумка є звичним товаром, який можна знайти в будь-якому магазині. Проте за часів Радянського Союзу вона вважалася справжнім дефіцитом і навіть символом західної культури. Через це багато дітей були змушені шукати їй заміну, пише Уніан.
Чим замінювали жуйку в Радянському Союзі
Офіційної заборони на жувальну гумку в СРСР не існувало. Однак влада ставилася до неї негативно, адже продукт асоціювався із західним способом життя, який не схвалювала радянська ідеологія.
Через відсутність жуйки в магазинах діти часто жували смолу хвойних дерев або будівельний гудрон. Справжню імпортну жувальну гумку могли спробувати лише ті, кому її привозили родичі чи знайомі з-за кордону. Для більшості радянських школярів вона залишалася майже недосяжною мрією.
У той час жувальну гумку часто висміювали в пресі, а педагоги могли робити зауваження дітям, які її жували. Лікарі також підтримували офіційну позицію та наголошували на можливій шкоді для зубів і травної системи. Крім того, радянська промисловість була зосереджена на випуску товарів першої необхідності, тому виробництво жуйки довгий час не вважалося пріоритетним.
Коли в СРСР почали виробляти жувальну гумку
Ситуація змінилася наприкінці 1970-х років, коли в Союзі налагодили власне виробництво жувальної гумки. За однією з версій, одним із перших підприємств став естонський завод «Kalev», який щодня випускав понад тонну продукції. Для цього навіть переобладнали техніку, яка раніше використовувалася для виготовлення ірисок.
Перші упаковки жуйки з м'ятним або апельсиновим смаком коштували 15 копійок. Згодом виробництво поширилося й на інші республіки СРСР. Напередодні Олімпіади-80 було закуплено нове обладнання, після чого жувальна гумка стала доступнішою, хоча її ціна зросла до 50–60 копійок.
Для радянських дітей це були чималі гроші, тому одну пачку нерідко ділили між кількома друзями. У продажу з'явилися різні смаки: полуничний, малиновий, апельсиновий, м'ятний і навіть кавовий.
Основою радянської жуйки був синтетичний каучук і харчові полімери, до яких додавали цукрову пудру, патоку, лимонну кислоту та натуральні ароматизатори.
Радіо Трек: НОВИНИ
