Що означає «хохол» і чи варто на це ображатися
Роблять комплімент, думаючи, що принижують?
росіяни, які так вперто називають нас братнім народом, разом із тим постійно використовують на нашу адресу слово «хохол».
У них воно стоїть у синонімічному ряду з «меншими братами» та «малоросами». Таким чином, росія століттями штучно применшує справжню історичну силу могутньої Київської Русі та нинішньої України, намагаючись нав’язати думку про величність росії.
Ось як Вікіпедія описує значення слова «хохол».
Хохол — етнофолізм, зневажлива назва українця, вживана на побутовому рівні серед росіян. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімів.
Ця назва з'явилась у XVII столітті й могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків.
Від цього слова походять і образливі російські назви України — Хохляндія, Хохландія та Хохлостан.
Загальновизнаної етимології немає. Українське слово хохо́л («чуб, пелех») зводиться до прасл. *xoxolъ, від якого також виникли споріднені слова в інших слов'янських мовах: рос. хохо́л, біл. хахо́л, чеськ. chochol і словац. chochol, пол. chochoł, chochół, н.-луж. chochoł, полаб. *ch’üóch’ol. Варто зазначити, що пол. chachoł («зневажлива назва українця») є запозиченням з російської мови, і його слід не плутати з питомим chochoł.
Водночас на сайті «Артефакт» опублікували матеріал під назвою «Хохол. Лайливе слово чи гордість українців?»
Там теж є версія про чуб. Але крім цього, наводять ще один варіант походження поняття «хохол». Цитуємо один із абзаців цього матеріалу.
Існує і інша версія походження слова «хохол». За нею таку назву отримали древні русичі від монголів за свої жовто-блакитні знамена. На монгольському «хох» — блакитний, а «ул, юлу» — жовтий. А разом виходить «хохул». Із санскриту «хах» — небо, висота, «олл» — густота, небесний згусток, концентроване небо.
Слово «хохол» є невід’ємною частиною хохлосрачу, тому з його вживанням слід бути обережним. Серйозні люди, почувши таке слово, можуть дати по пиці. Хохли люблять волю і ненавидять примус, обмеження і авторитетів. Хохли люблять жити там, де їм подобається, інколи говорити суржиком і сповідувати свою віру.
Інша справа – «кацап»
Прізвисько «кацап» причепилося до московського народу від часу загарбання військами московського царя Івана IV столиці поволзьких татар – Казані, йдеться на сайті «Українопедія».
Сталося це за таких обставин.
Військо московського царя Івана IV, прозваного Грізним, тривалий час не могло здолати опір узятої в облогу Казані (1552 рік). Лихий, підступний цар вдався до сатанинських хитрощів: у присутності представників татарської верхівки, вельмож і мусульманських священнослужителів присягнув на іконах та Євангелії, що подарує життя всім захисникам Казані й відпустить їх на всі чотири сторони, якщо вони складуть зброю і відчинять ворота фортеці.
Оборонці Казані повірили клятві царя, склали зброю і московське військо увійшло в місто.
Іван Грізний таки «дотримав» свого слова – дозволив обеззброєним татарам іти, куди вони забажають, але тільки після того, як понівечив кожного з оборонців, наказавши вирізати їм язики та відрізати вуха.
На місці, де стояв намет ката-м'ясника, Іван Грізний наказав поставити пам'ятний знак – кам'яну урізану піраміду щоб татари навіки запам'ятали, чому їм треба підкорятися росії.
Саме після цієї кривавої акції пристала кличка «кацап» до московитян, а згодом – до всіх росіян, до московського князя і першого московського царя Івана IV Грізного.
Це слово походить від татарського «кассап», що означає м'ясник. Є в татарській мові й слова кассапхане (бійня, м'ясна ятка), кассапчилик (м'ясна справа, професія м'ясника) та інші слова з цим коренем.
Радіо Трек: НОВИНИ
