Що не так з табличками шрифтом Брайля на Рівненщині
І чи вони потрібні
Скільки людей знають шрифт Брайля
Рівненська обласна організація Українського товариства сліпих налічує 1020 членів. А скільки всіх незрячих і слабозорих на Рівненщині - точна цифра невідома. Адже не всі вони є членами УТОСу.
Так само невідомо, скільки жителів Рівненщини знають шрифт Брайля, який дозволяє незрячим «читати» руками. В УТОСі кажуть, що це
всі, хто закінчив школу для незрячих (на Рівненщині така є у Клевані Рівненського району). Тобто це ті, хто народився сліпим чи втратив зір у дитячому віці.
Також це слабозорі, які займалися у гуртках чи факультативах з вивчення шрифту Брайля.
А ось люди, які позбулися зору у дорослому віці, не всі знають шрифт Брайля. Член правління Рівненської організації УТОС, провідний бібліотекар і тренер-консультант інтернет-центру «Окуляр» Рівненської обласної наукової бібліотеки Петро Поліщук розповів Радіо Трек детальніше:
В дорослому віці людина, якщо захоче вивчити шрифт - то зробить це. Навчитися можна у нас в УТОСі, в обласній науковій бібліотеці.
Хоча не всі дорослі цього прагнуть. Приміром, ми працювали з військовими, які втратили зір, то лише близько 20% з них виявили бажання вивчити шрифт Брайля.
Зрозуміло, що необхідності у такому навчанні не бачать через те, що зараз вже є чимало аудіозасобів, якими можуть користуватися незрячі: це й аудіокниги, і спеціальні комп'ютерні програми тощо.
«Табличками шрифтом Брайля незрячі навряд чи користуються»
Вони - недоцільні, каже заступник керівника учбово-виробничого підприємства УТОС Петро Озарчук. І пояснює:
Ви спробуйте закрити очі і ці таблички знайти. Але якась постанова змушує таблички виготовляти і встановлювати, бо це - європейські стандарти. І вони є у медзакладах, судах, установах Пенсійного фонду області.
Їх, простіші, виготовляють і в нас на підприємстві, і складніші (на 3-D-принтері) в обласній бібліотеці роблять. Але сліпі навряд чи ними користуються.
Петро Озарчук розповів, що на виготовлення табличок шрифтом Брайля торік з бюджету області надали 70 тисяч гривень. І додав:
Шрифтом Брайля видається журнал УТОСу, друкуються книги, карти, робляться написи на пакуванні ліків. Це потрібно. А от вивіски я не вітаю.
«Просто таблички треба розміщувати правильно»
Іншу думку з цього приводу має член правління Рівненської організації УТОС, провідний бібліотекар і тренер-консультант інтернет-центру «Окуляр» Рівненської обласної наукової бібліотеки Петро Поліщук:
Просто таблички треба розміщувати правильно: відповідно до державних будівельних норм.
А це означає, що табличка має бути на стіні праворуч від дверей, на відстані від них у 30 см. Також висота розміщення таблички має становити 1,3-1,5 метра від землі.
Окрім цього, пояснює Петро Поліщук, до табличок треба робити навігацію.
Це мають бути тактильні мнемосхеми при входах у будівлю і на кожному поверсі, щоб незрячі могли їх руками «подивитися».
Такі нині є тільки в реабілітаційному центрі в Олександрії, у Рівному - у ЦНАПі, на другому поверсі обласного департаменту соцзахисту на вулиці Словацького, біля обласного краєзнавчого музею, на вокзалах тощо.
А в обласній бібліотеці навігація йде по землі: розміщені спеціальні напрямні
Радіо Трек: НОВИНИ
