«Рівнеоблводоканал» дарма вважали збитковим
Підприємство уже два роки платить частину своїх прибутків до бюджету
Серед десятків комунальних підприємств області лише три переказують до бюджету Рівненщини частину чистого прибутку від своєї діяльності. Серед цього дуже «скромного» переліку є і підприємство «Рівнеоблводоканал», яке тривалий час працювало зі збитковими показниками, а два роки тому почало переказувати кошти до бюджету. Ці цифри поки невеликі — кілька сотень тисяч гривень, проте і це керівництво підприємства вважає позитивними зрушеннями. І обіцяє, що цьогоріч, навіть попри складну економічну ситуацію, відрахування до обласної скарбниці теж будуть. Як вдається виживати підприємству в умовах обмежених фінансових можливостей, про роботу впродовж минулого року та найближчі плани — в інтерв'ю з директором «Рівнеоблводоканалу» Андрієм Караушем.
— Пане Андрію, минулий рік, судячи з повідомлень ЗМІ, видався досить насиченим для підприємства, яке ви очолюєте. Розкажіть про новації, які були запроваджені на «Рівнеоблводоканалі».
— Одним з найбільших досягнень вважаю технічне оснащення всіх 36 контролерів водоканалу. Раніше, щоб провести звірку лічильників, вони ходили від квартири до квартири із зошитом та ручкою, записуючи показники. Після чого зібрані дані везли в абонвідділ, де оператори вносили їх до особових рахунків абонентської бази. Тепер контролери «Рівнеоблводоканалу» роблять це, не виходячи з квартири абонента. Маючи в руках смартфон зі спеціальною програмою, показники лічильників передають до загальної бази даних в онлайн-режимі. Завдяки цьому нововведенню контролер може провести набагато більше звірок. А головне, що тепер споживачам не потрібно буде проводити звірки самим. Крім того, в кожного контролера є GPS-пристрій, який унеможливлює хаотичне внесення показників і дозволяє більш оптимально використовувати робочий час.
— Окрім контролерів, наскільки відомо, торік GPS-пристроями ви обладнали і весь транспорт підприємства. Для чого це було зроблено і чи дорого обійшлося таке задоволення?
— У жовтні минулого року на всі автомобілі ми встановили GPS-навігатори та трекери. У такий спосіб можемо контролювати маршрути руху нашого транспорту. Відповідно, зможемо більш ефективно використовувати транспорт і економити на пальному. Тільки за перший місяць після запровадження такого моніторингу вдалося зекономити 20% пального порівняно з попереднім місяцем, коли цієї програми не було. А це орієнтовно 40-50 тисяч гривень в місяць. Гадаю, що це суттєві цифри. Ці навігатори встановили нам безкоштовно. Платимо лише за зв'язок.
— Наскільки вчасно нині розраховуються за послуги споживачі? Чи утворюються нові борги підприємства?
— Сьогодні у нас розрахунки за послуги становлять 105,7% — погашають старі заборгованості, а хтось навіть переплачує. Нині боржники винні підприємству ще 11,6 мільйона гривень, хоча на 1 січня минулого року ця цифра становила 26,4 мільйона. Варто зауважити, що такі борги були накопичені роками. Тепер добре платять за рахунок субсидій, звісно, й держава з нами вчасно розраховується. Тому в нас немає заборгованості ані за енергоносії, ані із зарплатні. Залишилися лише борги перед «Азотом» за очисні споруди, хоча поточне споживання оплачуємо повністю і поступово виплачуємо попередні борги.
— Час від часу від рівнян можна почути нарікання на якість води. Не менш часто нарікають і на відсутність каналізації. Що в цьому напрямі було зроблено торік?
— Для поліпшення якості води поставили вісім нових установок зі знезараження, насоси, дозатори. Це має значно покращити якість води. Крім того, активно працюємо і над вдосконаленням самої мережі, міняємо каналізацію, засувки. Реконструювали каналізаційну мережу на проспекті Миру, на вул. Виговського також закінчили роботи, а на вул. Прилужній побудували нову, 700-метрову. Таким чином, проблема зі стоками в озеро з боку «царського села», яка там роками існувала, нарешті вирішена. Всі вулиці в тому районі віднині з каналізацією, а якщо в якихось будинках її ще немає, то є можливість підключитися. Роботи виконали на умовах пайової участі. Частину грошей зібрали мешканці, а частину — дали з бюджету міста. Ще впродовж минулого року ми встановили 29 люків на водопровідних і 143 на каналізаційних колодязях.
— Цього року водоканал може отримати майже 22 мільйони від Державного фонду регіонального розвитку. На що саме будуть витрачені ці кошти?
— Коли область отримає гроші від ДФРР, то наш проект буде профінансований разом із двома іншими — також сюди підпадають обласна дитяча лікарня і будівництво школи в селі Піски Костопільського району.
Ми пропонуємо втілити у життя автоматизовану систему диспетчерського спостереження та управління. Мова йде про повний облік та управління свердловинами, з яких ми беремо воду, дистанційно, з центрального диспетчерського пункту. Тобто зняти показники, увімкнути, вимкнути, побачити, які насоси працюють, який тиск та об'єми подаються тощо — все можна зробити в онлайн-режимі.
Цей проект коштує 22 мільйони гривень, це безповоротне фінансування. За півроку цю систему можна буде впровадити. Вона дасть зменшення можливих втрат води, економію, оскільки зможемо на відстані з комп'ютера зупиняти або запускати свердловину. Тобто не треба чекати, поки хтось поїде і прикрутить.
Наприклад, якщо витік відбувається на першому підйомі, то ми оперативно зупиняємо свердловину і вода не заливає поля. Крім того, економити будемо і на фонді оплати праці. Одна справа — витрачати «20 гривень» на датчик, а інша — тримати людину на повній зарплаті, яка їздить транспортом і стежить за роботою свердловин. Але головне — облік на всіх етапах, починаючи від насосів і свердловин. У тарифі втрати води закладено на рівні 28%. А буде менше. Навіть якщо на 5% грубо порахувати, то ми матимемо в межах мільйона гривень економії на втратах. Окупність проекту, за попередніми підрахунками, 7,5 року.
— Чиновники раніше часто називали «Рівнеоблводоканал» збитковим і проблемним підприємством. Яка ситуація нині?
— Прибуток ми демонструємо лише останніх два роки. У цьому, прогнозуємо, теж буде. Платимо гроші в бюджет раз на рік — це частина чистого прибутку, отримана підприємством. У 2014 році це було 246 тисяч, у 2015-му — 495 тисяч гривень. Навряд чи серед рівненських комунальних підприємств хтось може зараз похвалитися такими показниками.
Записав Сергій ТКАЧЕНКО, "Рівне Вечірнє"
Радіо Трек: НОВИНИ
