Отримують лінійкою по руках: українські вчителі поділилися методами виховання у закордонній школі
Таке тут відбувається з дозволу батьків
Про особливості навчання у в'єтнамських школах розповіли викладачі англійської мови Сергій Рожанський та Аліна Сарана, - пише Освіта24
У вʼєтнамських школах великі класи – молодша школа 30 – 35 дітей, середній школі може бути і 45. Уроки тривають 60 і 90 хвилин відповідно, з короткою 5-хвилинною перервою.
Але дітей з кабінету, зазвичай, відпускають лише у туалет.
Це стає великою проблемою, адже школярі «сидять варені» та мало що розуміють з того, що їм викладають.
Дуже суворо ставляться до дисципліни. За її порушення дитина може бути покарана застосуванням фізичної сили – биттям лінійкою по руках.
І це не має бути значним проступком.
Такі покарання відбувають з усного дозволу батьків, які про це знають і навіть можуть просити вчителя ставитися суворіше.
Але порушників дуже мало.
Подібні методи нагадують радянський підхід. А ще більшу подібність викликає учнівська форма з червоною хусточкою, як у піонерів в СРСР.
Зауважимо, що В'єтнам комуністична країна. Тому для шкіл є типовими кімнати для батьківських зборів та нарад вчителів з «червоним куточком». Чи на стінах розміщені бюсти Володимира Леніна та Хо Ши Міна, а також портрет Карла Маркса.
Кожного ранку у закладах освіти вмикають патріотичну пісню, під яку школярі рухаються і заряджаються на весь день.
В школах є червона кімната для зборів вчителів, батьківських зборів, типу як актова зала. Але там стоїть бюст Леніна, портрет Карл Маркса і бюст Хо Ши Міна, вождя в'єтнамського.
В них там написані якісь слогани.
Кожен ранок у всіх школах починається з того, що включають пісню, діти вишиковуються у центрі великого шкільного двору, грає музика патріотично-гімнастична, де прославляється Хо Ши Мін, і вони там марширують, роблять зарядку та гімнастику,– ділиться викладач.
Як вивчають іноземні мови
Дуже престижним є наявність у школі вчителя-іноземця. Але вивчаючи іноземну мову, школярі зазубрюють слова, не розуміючи їхнього значення. Часто вони можуть правильно назвати й написати слово, але не знати його перекладу.
Основне їх завдання – зубрити. Наші заняття були через день інколи два, після уроку, який вони проходили з в'єтнамським вчителем, який викладав англійську.
А ми приходили, вже відпрацьовували listening, speaking, talking.
Вони вже повинні знати це, в них написані ті слова по 50 раз в зошиті.
А ти в нього питаєш, що це таке, а вони не розуміють навіть значення цього слова. Вони можуть тобі написати всі слова, але вони не будуть розуміти значення, – розповідає Рожанський.
За словами Аліни Сарани, батьки школярів доволі соромʼязливі. З великою повагою ставляться до вчителя. Прямого спілкування з вчителем-іноземцем нема через мовний барʼєр, тож викладачам могли лише подякувати. Найчастіше про успіхи дітей дорослі дізнаються через асистента педагогів.
Радіо Трек: НОВИНИ
