Освітня «рехформа» – як шоу від невігласів під час війни: Микола Томенко пророкує БІДУ
Це буде знищення вищої школи (с)
Пропонуємо авторський матеріал Миколи Томенка
Урядова команда із посадовців, які ЖОДНОГО ДНЯ не працювали в школі, коледжі чи виші запропонувала революційну освітню «рехформу» в період війни.
Найсумніше, що реформаторські ідеї та відповідний законопроект готувалися в чиновницьких бункерах в таємниці від всієї освітянської спільноти.
Складається враження, що владці просто вирішили побавитися в піар-ігри, експериментуючи над школярами і вчителями, студентами та викладачами.
Недаремно ж один із ідеологів цієї «рехформи», ймовірний кандидат на посаду премʼєр-міністра України Федоров визначив свою задачу так: «Наша задача, щоб освіта стала новою поп-культурою, а освітяни були «рок-зірками», про яких розказували блогери».
- Перший крок від рехформаторів вже традиційний для бід нашої освіти: якщо вони нічого не здатні створити - вони починають руйнувати.
Тож ідея заборонити Університетам мати в своїй структурі фахові коледжі, як відокремлені підрозділи в регіонах, призведе до знищення центрів освіти та виховання молоді, передовсім в невеличких містечках.
Альтернатива від чиновників – знайти кошти в місцевому бюджеті чи приєднатися до якогось вузу більш ніж примарні. Тому тисячі викладачів втратять роботу, а молодь все більше обиратиме для себе навчання в сусідніх країнах.
- Можливість навчання для студентів-контрактників від 3 до 8 років за умов самостійного вибору студентами розподілу кредитів ЄКТС.
Можна лишень теоретично уявити організацію адекватного навчального процесу та роботу викладачів в умовах паралельного існування енної кількості програм для різнорічних студентів. Нагадаю, що на бюджетників такий принцип не поширюється.
Про фінансові можливості батьків оплачувати 6 чи навіть 8 років навчання промовчимо.
- Так званий вступ на галузь.
Передбачається вступ на загальну галузь і вивчення загальних курсів до 2 років, а потім обрання спеціальності. Це нагадую мені сумний жарт про радянську освіту фахівців широкого профілю із знанням ДЕЧОГО про ВСЕ. То нам потрібні професіонали чи випускники із вищою освітою?
- Скасування заочної та вечірньої освіти як рудименту минулого і натомість введення обовʼязкового відпрацювання для випускників вишів.
В цих ідеях прекрасно все: заочна освіта «рудимент комунізму», а «обовʼязкове відпрацювання» – чий рудимент?
Зрозуміло, що заочна і вечірня форма потребують суттєвого удосконалення, але очевидно і те, що для тих, хто воюює і працює, сьогоднішня заміна на дистанційне навчання неприйнятна.
- Фінансування вишів у відповідності до кількості коштів, які прийдуть за студентами.
Ця схема, що зовні виглядає симпатичною і сучасною, призведе до поступового знищення найавторитетніших національних університетів країни.
Пояснюю. Студенти із найвищим ЗНО чи ТЕСТОМ, а отже із найбільшим грошима, в силу відомих обставин обиратимуть модні професії - юристів, перекладачів, менеджерів, дипломатів, психологів… Натомість важливі для Держави спеціальності - будівельників, агрономів, металургів, інженерів… обиратимуть випускники з меншими балами, а отже із меншими коштами.
Парадокс же в тому, що навчання так званих непрестижних професій потребує лабораторій, техніки, виробничих практик…і коштує на порядок більше, аніж підготовка юриста чи економіста. Тому альтернатива проста: або треба доплачувати батькам за навчання, скажімо агронома чи будівельника, або поступово закривати цей освітній напрям!
Однозначно виграють модні ПРИВАТНІ вузи імені Милованова, які мають піар-легенду про навчання майбутніх депутатів і міністрів та складаються з одного чи двох приміщень та кількох десятків викладачів за сумісництвом.
Але найголовніше навіть не це.
Європейський досвід справжніх реформ дає урок як їх проводити:
- напрацювання із залученням представників галузі та громадськості;
- апробація через пілотні проекти;
- реалізація, щонайменше, через рік після ухвалення Законів для підготовки галузі до новацій.
І це – про мирний і спокійний час.
В умовах ВІЙНИ подібні РЕХФОРМИ – це замах на знищення НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ, яка й так перебуває в стані ВИЖИВАННЯ.
Сьогодні владцям варто було б робити інші, абсолютно очевидні речі:
- ліквідувати заборгованість по освітній субвенції, яка може сягнути в 2024 році 19 млрд.грн.;
- облаштувати належним чином укриття;
- надрукувати давно обіцяні підручники;
- і найважливіше - суттєво змінити ЗМІСТ ОСВІТИ в умовах ВІЙНИ!
І моя дружня порада відповідному віце-премʼєр-міністру, міністру освіти та його 9 заступникам виїхати із київським кабінетів та вийти за межі онлайн-порад і зустрітися та поспілкуватися із живими вчителями та викладачами у школах, коледжах та вишах нашої країни.
Переконаний, що такі зустрічі допоможуть нашим владцям зрозуміти, як правильно і доречно керувати ОСВІТОЮ під час ВІЙНИ.
Микола Томенко,
Голова наглядової ради НУБіП України
Радіо Трек: НОВИНИ
